Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Київська Русь - Страница 1

Київська Русь - Страница 1

Україна крізь віки


Київська Русь - Страница 1

КИЇВСЬКА РУСЬ



Київська Русь - Страница 1

Національна академія наук України Інститут археології НАН України Інститут історії України НАН України



Випущено на замовлення Міністерства інформації України за Національною програмою випуску соціально значущих видань


Київська Русь - Страница 1

Толочко Олексій Петрович



Творчий задум та загальна редакція академіка Національної академії наук України В. А.Смолія



Київська Русь - Страница 1

Четвертий том 15-томного видання Україна крізь віки" присвячений історії Київської Русі.



Толочко Петро Петрович



Всім, хто цікавиться історією України.



Керівник видавничого проекту М. Шпаковзтий Відповідальний за випуск С. Павловський



Художнє оформлення; комп’ютерна верстка - дизайн-студія «Коваль»


Київська Русь - Страница 1
Київська Русь - Страница 1

Україна крізь віки



О. П.Толочко, П. П.Толочко



КИЇВСЬКА РУСЬ



Том 4



Альтернативи



ВСТУП



Що таке Київська Русь? Ми так рано знайомимося з цим терміном, так рано, практично з перших класів школи, починаємо вивчати історію Київської Русі, що з часом і віком фактично перестаємо замислюватися над цим запитанням, приймаючи як самоочевидні прості й доступні відповіді, піднесені нам шкільними підручниками. Для більшості людей Київська Русь —то величезна і могутня ранньосередньовічна держава, що простягалася від берегів Чорного моря до туманних і холодних просторів Балтики, від Карпатських лр до Волго-Окського межиріччя. Подібне враження, до всього, підкріплюється закарбованим у пам'яті з дитинства спогадом про шкільну карту, яка унаочнювала й обґрунтовувала таке уявлення про Київську Русь, тож із багатьох поглядів саме цей образ навчальної карти під назвою "Київська Русь Х-ХІІ1 ст." залишається вирішальним. Пересічний читач, крім того, згадує імена князів Святослава Ігоревича з його ефектними, але істотно підправленими нащадками афоризмами: "Іду на ви", "Мертві сраму не імуть" — та Ігоря Святославича, героя "Слова о полку Ігоревім", який хотів зачерпнути шоломом води з синього Дону. У певному сенсі описаний образ Київської Русі буде справедливим. Тим часом, викликаючи в пам'яті карту, яка загально зображала державу під назвою "Київська Русь" упродовж чотирьох століть, ми не завжди даємо собі звіт, наскільки різною була ця держава в кожне із названих вище століть. Адже Святослав і його віддалений нащадок Ігор вирушали в свої далекі походи зовсім з інших, так би мовити, "Київських Русей", які відрізнялися не тільки територіально, соціально чи цивілізаційно. Християнська феодальна держава, на захист якої проти ''поганського" Степу став Ігор Святославич, уже фактично нічим не нагадувала те язичницьке й напівварварське державне утворення, котрим правили за підтримки варязьких кондотьєрів перші київські князі.



Більше того, держави під назвою "Київська Русь" насправді ніколи не існувало. Наші далекі предки були б невимовно здивовані, почувши таке найменування країни, в котрій їм довелося жити, оскільки називали її "Руссю" або "Руською землею", себе, 11 населення, збірним етнонімом "русь", а кожного зокрема — "русином". "Київська Русь" — термін походження книжного і вченого, він веде свій початок не з джерел, а зі сторінок історичних праць першої половини XIX ст., того часу, коли історія, остаточно



Вивільнившись із обіймів красного письменства й аматорських зацікавлень, перетворилися в академічну науку й заходилася розроблювати наукові схеми минулого.



Народжений у лоні офіційної російської історіографії Москви і Санкт-Петербурга термін "Київська Русь", хоч як дивно, здобув популярність і в історіографії українській, що з другої половини XIX ст. стала розвиватися в гострому інтелектуальному протиборстві з історіографією великоруською. Українські історики виступили на арену в часи, коли поле битви (зокрема й "Київська Русь") вже було захоплено й освоєно суперником, тож їм залишалося хіба що спробувати відвоювати якомога більшу його частку.



Оскільки історія мислилася як розвиток, і при тому дослідники керувалися виробленими порівняльним мовознавством XIX ст. ідеями мовної, а отже, й етнічної дивергенції з колись єдиної спільності, ретроспективні пошуки історичних "витоків" споріднених мовно народів неодмінно мали зійтися в якійсь одній точці. Нею виявилася епоха домонгольської Русі, також "Київської" для української історіографії. Означенню "Київська" належало відокремити її не тільки від чужих Московського та Петербурзького періодів, до яких вона не мусила мати стосунку, а й від своїх Галицько-Волинського та Литовського, що в них, з українського погляду, насправді перетікала річка історії.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •