Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Утвердження християнства - Страница 4 Древний мир

Другий розділ присвячений повідомленням про християнство грець-ких, римських і еллінізованих близькосхщних авторів (імператори, сановники, ритори, юторики, філософи, літератори), які жили в II ст. Центральне місце займае твір філософа Цельса; до нього примикають повідомлення Та-ціта, Светонія, Плінія Молодшого, Апулея, Лукіана та ін. У них ми бачимо по суті реакцію римського світу на християнську проповідь і становлення церкви. Негативне ставлення до ново! віри, яке проступае в цих повідомленнях, нерідко виливалося в масові гоніння, які римська влада вчиняла щодо послі-довнйків Ісуса Христа. Для нас цікавйм е перш за все те, що саме знали рим-ські письменники про християнство та його засновника, як іх оцінювалй. Кожна деталь у надрукованих уривках мае велику наукову значущють.

Кожному документу, опублікованому в посібнику, передуе повідо-мленням про час і обставини його виникнення, про його автора і, крім того, він супроводжуеться коментарями, що пояснюють особливості тек - сту і розкривають зміст специфічних термінів. У коментарях вказана історіографічна і дослідницька література, представлені витяги з творів ранньохристиянських письменників, що стосуються того або іншого документа. Незважаючи на апологетичний характер цих повідомлень, істо-рична цінність іх залишаеться великою. Адже християнські письменники володши рядом джерел, які не збереглися і не дійшли до наших днів. За-вдання дослщника - знайти в іх повідомленнях історичне зерно.

У збірку включена інша інформація, що стосуеться раннього хрис-тиянства (додатки, дані про монети, карбовані в Іудеі, про вагомі архео-логічні знахщки тощо) - все це коштовний матеріал доби Ісуса Христа та його послідовнжів. Написи, що збереглися на матеріальних пам’ятках, часом дають не менше відомостей, ніж інші писемш тексти. Вони пока-зують, що знали античт автори про Христа й християнство, яким бачи-лися Ісус та його вчення сучасникам, як розвивалися погляди на них у перші два століття існування Церкви, як іх оцінювали люди того часу.

Всі документи е юторичними джерелами. У назві джерела спочатку йде ім’я автора, потім сама назва твору і, нарешті, відповідне в ньому міс-це, наприклад: Euseb. Hist. Eccl., 111. Перша цифра (римська) означае по-рядковий номер книги, друга-третя цифри (арабські) вказують на розділ або главу. Часом у тексті наявні арабські цифри в дужках, які позначають главу, параграф, вірш. Якщо цитований уривок включае декілька книг або крупних розділів джерела, номери цих книг ввділені напівжирним шрифтом. У дужках наводяться посилання на оригшальш та інші твори.

Посилання на джерела у коментарях і примггках іноді оформлені повністю, частіше ніж внутрішньотекстові, і подаються в дужках, напри-клад: Свсевій Кесарійськйй. Церковна історія I, 11.2. Якщо ім’я автора вказане в тексті, подаеться лише назва твору: Церковна історія I, 11.2.

Багато документів супроводжуються посиланнями на Біблію. При цьому назви біблійнж книг, у тому числі неканошчних, подаються зі скоро-ченням, прийнятим у науковій і богословській літературі, наприклад: Мт. 12, 10 (=€вангеліе від Матвія, глава 12, вірш 10); Чис. 5, 14 (=Книга Чисел, глава 5, вірш 14); Тов. 21, 2 (=Книга Товіт, глава 21, вірш 2).

Назви позабіблійних і небіблійних джерел наводяться в скороче-ному виглядр як це прийнято в науці, наприклад, замість “Іудейські ста-рожнгності” - “Ant. Iud. ”, замість “Іудейська війна” - “Bell. Iud.” тощо. У групі науково-дослщних робіт повторне посилання на одне і те ж дже-рело скорочуеться, наприклад: Указ. соч. (якщо твір друкувався російсь-кою мовою). Якщо вживаються посилання на різні роботи одного і того ж автора, скорочуеться назва даноі роботи. Назви шших релігійних творів, подані в коментарях, не скорочуються.

Біля внтоків

ХРИСТИЯНСТВА

Важко знайти таку релігію, яка б настількй потужно вплинула на долю людства, як це зробило християнство. Здавалося б, про походження християнства написана величезна, по суті неосяжна кількість книг, статей та шших публікацій. На цій ниві працювали і християнські автори, і філософи-просвітителі, і представники біблійноі' критики, і автори-атеісш. Це й зрозуміло, адже мова йшла про величний феномен, під впливом якого фактично склалася сучасна цивілізація в Свропі, Америщ та Австраліі.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru