Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология58 - Страница 6 Первобытное общество

Археологи декларують розгляд предметів І предметных решток як еистеми, що фактично виявляеться лише сумативною едністю, комплексом ознак. У дослідженнях порівнюються суматйвні едності тих археологічнйх пам’яток, на яких вперше було вйвчено своерідні ознаки, що стали на практйді «еталонами для археологів»27.

Таким чином, конкретннй змісг поняття КБК являе собою ство-рений науковою традйніею наочний образ, який складаеться з пере-ліку ознак, при наявності у ньому визначально! — багатоваликово! керамікй, постійно розширюеться у зв’язку із зростанням джерельно! бази. У ньому відсутні чіткі визначення складу, внутрішня структура, він не выходить за межІ первинно! культурно-хронологічно! класи-фікадіі.

Фактично у процесІ вивчення пам’яток з багатоваликовою кера-мікою проведено уніфікацію наочного образу АК І досягнуто певно! едності знания І відношення досліднйків до дього феномена, що зна-

Йшло вираження в утвердженні поняття КБК. Однак досягнення ціе'і едності відбулося неповно, не до кінця, тому що формування наочного образу не було підкріплене теоретичними носилками І четкими мето-дичними процедурами, тому що останні в археологи чітко не визна-чені. Думки, що вйтікають з цих неформалізованйх посилок, засто-совуються лише для аналізу безпосередньо одержуваних емпірйчнйх давих. Однак ніколй не можна з точністю встановити межі викорис-тання цих тверджень. Тому і поняття КБД мае описовий характер  погано вкладаеться в межі чіткйх логічннх міркувань. Отже, першо-рядного значения набувае необхідність формування концептуального образу АК на рівні його історйчного змісту.

О. М. КУДРЯВЦЕВА

О формировании понятия «археологическая культура»

Резюме

Настоящая раоота носит историко-методологический характер и призвана с гносеологической течки зрения раскрыть некоторые черты и закономерности процесса формирования понятия конкретной археологической культуры (АК) на примере культуры многоваликовой керамики (КМК).

Определены этапы формирования понятия КМК, которые во многом зависят от состояния источниковедческой базы и субъективно-ценностной ситуации в археологии: 1) установление своеобразия керамики (много валиков); 2) определение типа поселения (т. е. локализация керамики на определенном виде археологических памятников); 3) определение культурной группы; 4) выделение культурного типа (т. е. выявление специфических признаков, отличающих данное явление от аналогичных); 5) формирование понятия КМК; 6) при детальном изучении артефактов в рамках КМК выделяются локальные варианты; 7) единство памятников трактуется как культурная область.

Фактически в процессе изучения памятников с многоваликовой керамикой произошла унификация наглядного образа АК, поэтому первостепенное значение приобретает необходимость формирования концептуального образа АК на уровне его исторического содержания.

1  Березанская С. С. Об одной из групп памятников средней бронзы на Украине//СА. — I960. — № 4. — С. 36.

2  Добровольский А. В. Поселение бронзового века Бабино Ш // КСИА АН УССР. — 1957. — Вып. 7. — С. 37.

3  Кузьмин В. П. Принцип системности в теории и методологии К. Маркса. — М., 1976. — С. 37.

4  Березанская С. С. Новые памятники эпохи бронзы и раннего железного века в бассейне Сейма//КСИИМК. — 1957. — Вып. 67. -— С. 30.

5  Там же. — С. 28, 30.

6  Березанская С. С. Об одной из групп... — С. 26.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru