Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология59 - Страница 12 Первобытное общество

Отже, ми акцентуемо увагу на політйчному та юридичному статусІ Тірй, вІд якого в значній мірІ залежав характер взаемовідносйн міста з адміністраціею Мезія.

Правове становище провінційннх міст Римськох імперіі регулюва-лось у відповідності із звичайною юридичною практикою, що склалася в ході римськох експансі'і з врахуванням своерідності розвитку Заходу і Сходу u. Залежно від юридичного статусу іх громадян ці міста поднялись на ряд категорій12. В західнйх провіндіях в період пізньоТ республікй та ранньоі імперіі переважалй міста з італійськйм правом 13.

У СхІднйх та Балкано-Дунайських провінціях, заселених переважно греками, в силу спецйфічнйх умов, якІ склались тут ще до римського завоювання, переважали міські общини перегринського статусу 14 (СІ-VITAS PEREGRINA). В свою черту вони підрозділялйсь на CIVITA-TES FOEDERATAE, CIVITATES LIBERAE u CIVITATES STIPENDIA-RIAE 15.

Відношення з CIVITATES PEREGRINAE регулювались договорами, які могли укладатись на рівній та нерівній основі, що залежало від того, чи були ді міста завойовані силою, чи перейшли під владу Риму добровільно16. Міста, з якими римляни формально укладали рівноправні договори, відносйлйсь до категорі! CIVITATES FOEDERATAE 17. Такйй договір, як правило, закріплювався постановою сенату, яка писалась на бронзових дошках, що виставлялись на КапітолІі і в місті. Становище CIVITATES FOEDERATAE було найспрйятлйвішйм, поскількй таким общинам заборонялась лише самостійна зовнішня по-літйка 18. ВнутрІшне життя населения ціе'і категоріі міст було вилучене з юрйсдйкцІТ римських властей, тобто вони юридично виключалися зі складу провінціі 19. Але таких міст було небагато20. Так, на територи провінціі Ахайя тількй Афінй, а також, можливо, Епідавр і Трезен во-лоділй статусом федератів 2І.

До категоріі CIVITATES LIBERAE відносйлась значно більша кІлькість грецькйх міст. Права вільнйх мІст грунтувались не на взаем-ному договорі, а на підставі закону чи рішення сенату, що мав силу закону22. Таким чином, «свобода» містам давалась як подарунок чи мйлість. Однак ця мйлість визначалась строкой, що залежав від рі-шення сенату або волі того чи Іншого імператора. Так, «свобода», надана в однобічному порядку, могла бути в любий час анульована 23.

До категори CIVITATES LIBERAE звичайно відносйлйсь міста, які добровільно перейшли на бік Риму або довели свою вірність в период военних дій, а також міста, які користувалися милостями римських імператорів за якісь послуги, дари чи клопотання 24.

Говорячи про права CIVITATES LIBERAE, слід враховувати, що в грецькій мовІ цьому поняттю відповідалй e^ev'&epia та avTooo, pia. При-чому, на нашу думку, термін eXe'V'dspia мав бІльш широке правове по-няття 25. Міста, якІ отримали еЯетФеро^, очевидно, могли за власним розсудом змінюватй сво! закони, дарувати громадські права і не були хоч формально підпорядковані провіндійній адміністраціТ2б. В цьому відношенні вартий уваги напис з грецького міста Акрефія27, де йшла мова про те, що імператор Нерон дарував Греціі свободу та автономію (e^evOepLa xai cmroeoipia) t приеднавши до цього звІльнення від подат-ків (ansimpopia) 28. Причому, в напйсі особливо підкреслено той факт, що ці права даровані в повному об’емІ (оЯотеЛт]), чого до Нерона ще ніхто не робив 29. РозрІзняе ді два поняття І Арйстід, який в своІ'й по-хвальній промові Риму говорить, що Афінам і СпартІ були даровані e^eudepta xai avTOvo|na 30.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru