Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология59 - Страница 13 Первобытное общество

Термін автономія (amovojua) в римський час часто застосовував-ся для позначення правового становища грецьких провінційнйх общин на Сході імпері'і31. Автономія гарантувала місту право UTI SVIS LE-GIBUS 32, однак ці прйвілеі' могли втілюватйся в життя лише під на-глядом римськоТ адміністраціі'33. Очевидно, в даному випадку даруван-ня прав громадянства та зміна тих чи іншйх місцевйх законів повйнні були узгоджуватися з наміснйком провінціі34.

Однак не слід вважати, що дарування свободи завжди обов’язково иоеднувалось з імунітетом. ЗвІльнення від податків дарувалось одночасово з волею тількй до часу Помпея 35. В період імперіі свобода та імунітет чітко розмежовувались 36. При цьому імунітет, як правило, був тимчасовою мірою, яка стосувалась окремих податків, і надавався не-багатьом містам 37. Таким чином, вільні міста були не лише формально вільнймй, але й не звільнялйсь від податків 38. ЗрозумІло, не скрізь і не для всіх вільнйх міст податкова подітйка була однаковою 39. Але навіть якщо МІСТО з якихось причин звільнялось від особливо втратних подат-ків, «свободні» міста повйнні були робити «добровільні» внески, від яких не звільнялй ні союзнІ вёдносини, ні Імунітет, даровані з того чй іншого приводу40. До розряду таких внесків відносйлось так зване «коронне золото» (AURUM CORONARIUM), яке вносилося в казну при входженні на престол нового імператора 41. Юлій Капітолін в жит-тепйсі Антоніна ПІя писав, що «вінцеве золото, яке призначалось як податок з приводу його усиновлення, він відмінйв повністю для італій-дів та наполовину для провінціалів»42. ВІльнІ міста в епоху імпері'і могли зтратити чи знову отримати свободу чи імунітет, що в кінцевому результаті залежало від політйкй І волі того чи іншого Імператора, який знаходився при владі43. До категоріі вільнйх міст відносйлйсь і міські общини, які булй підвладні Риму, але знаходились за межами римських провіндій. Правове становище таких міст і податкй, якІ вони повйннІ були сплачувати, вйзначалйсь LEX CIVITATIS в кожному конкретному випадку залежно від умов та політйчноі' ситуа-ціі44.

Останню категорію провіндіальнйх мёст перегринського статусу складали CIVITATES STIPENDIARIAE. До них належали міські общими, звёльненё Римом від будь-чийого панування, або ті, що здалися римлянам на певних умовах45. Формально такі міста користувались певними свободами, однак необхідною умовою 'ёх внутрішньоі автоно-міі була оплата Риму данини натурою (VECTIGAL) чи твердого по-датку (TRIBUTUM, STIPENDIUM) 46. Земельні угіддя таких міст пе-ретворювались в AGER PUBLICUS ЕТ VECTIGALIS, а міські общини, які були до того власниками землі, ставали и арендаторами і повиннё були сплачувати TRIBUTUM чи STIPENDIUM47. Права ціеі категоріі міст не гарантувались сенатом, а знаходились у віданні наміснйка про-вінці'і, до прерогатив якого входив нагляд за податками, финансами та внутрішнім життям таких міст.

ВказанІ відмінності в правовому становищё грецьких міст Східнйх та Балкано-Дунайських провінцій Римськоё Імперіё, що склались в ході римського завоювання, відображають досить гнучку политику Риму, яка, кінець-кінцем, була спрямована на закріплення завойованих терйторій та управління ними. Звичайно, ця політйка відносно грецьких міст в провіндІях не була чимось статичним та незміннйм. Використовуючи в сво’іх цілях систему полісного управления, яка склалась на той час, римляки наповнили И новим змістом і поставили на службу інтересам правлячого класу Імперіі48. 3 діею метою в період ІмперІі соціальній верхівді грецьких міст все частіше дарувалось рнмське громадянство, що було спрямовано на зміднення соціальноі' бази Риму в провінціях 49. Плутарх з цього приводу писав: «Тепер народи не мають потреби для збереження миру в державних діячах. Залишили нас і зникли всё ел-лінські та варварськё вёйни. Свободи у народів стёльки, скёльки ІТ дарують владики; бёльшого, очевидно, ё не потрёбно»50. На практицё «свобода» зводилась лише до лишних титулёв ё не призводила до скёль-ки-небудь реального звільнення від важного тягару римськоё податковоё полётики 51.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru