Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 10 Первобытное общество

Саме в Аллереді відбулося широке поширення сегментоподібнйх мікролітів у бвропі і на Кавказі (азільська культура півдня Франціі, культура Федермессер Північногерманськоі низовини, тарновська та вітовська групй басейну Віслй, стоянки Боршеве II, Загайі', грот Сосру-ко). Досліднйкй мезоліту пояснюють цей процес у бвропі пошйренням культур мйслйвців лісів внаслідок збільшення лісово'і зони в період аллередського потеплінняі7. Так, до найбілып вивчених аллередських культурнйх спільностей з сегментоподІбнймй мікролітамй належить азільська культура півдня Франціі, на пам’ятках якоі знаходять велику кількість решток лісовйх тварин, і насамперед благородного оленя. ОскІлькп найбільш поширеною формою мйслйвсько'і діяльностІ в лісовій зоні е індйвідуальні методи полювання на нестадних травоіднйх за доломогою лука, то сегмелтолодібні мікролітй азільськоі культури та ш подібнйх, швидше, були наконечниками стріл лісовйх мйслйвців аллередських лісів.

Судячи з вйсокоі питом о! ваги нестадних тварин закритих та на-півзакрйтйх біотопів серед фауністйчнйх решток грота Сосруко13, близькими були причини поширення сегментоподібнйх мікролітів на КавказІ. НарештІ, в Прському Криму поширення шан-кобинських пам’яток з сегментами збІгаеться з розвитком лісового фауністйчного комплексу. В такому контексті ми вважаемо, що поява та розвиток геометричних траднцій в Криму, тобто мезолхтизацхя культури, поширення лука та стріл, слід розглядати як наслідок формування в гірській частйні півострова нового господарсько-культурного типу — мйслйвдів гірськйх ЛІСІ. В.

Похолодания в Дріасі III зумовило просування лісів на південь. Разом з лісовою зоною відходять на південь і лісові мйслйвці з сег-ментоподібнймй мікролітамй. Протягом усього Дріасу III ці культурні явища відбуваються в ПівденнІй і ЦентральнІй бвропІ південніше Карпат (Куша Туркулуй, Бейле Геркуланум, Сексард, Білолісся, середній, шан-кобйнськйй, період Криму) і9.

На межі плейстоцену та голоцену в бвропі всІ культурні спільно-сті зазнали значнйх змін у матеріальній культур! при потеплінні. Це стосуеться не лише прильодовиково! бвропй, де змінй були особливо відчутні, але й південнйх терйторій, в тому чйслІ Криму. В цьому аспекті прйвертае увагу значна відмінність матеріально! культури ран-нього, шак-кобйнського етапу, гірсько-крймсько'і культури від гене-тйчно з ним пов’язаного пізнього — мурзак-кобйнського. ЦІ змінй, що сталися на рубежі плейстоцену та голоцену, на нашу думку, були зу-мовлені змінамй природного оточення мйслйвців Прського Криму. До-казом цього е різнйця в фаун! пам’яток шан-кобинського етапу, де ще трапляються рештки таких плейстоценових тварин, як північнйй олень, бізон, печерний лев, кінь, сайга, осел, від пам’яток, типу Мурзак-Ко-ба, без них 2и.

Прям: аналоги крем’яному інвентарю свідерського шару стоянки Сюрень II в материалах свхдерських пам’яток басейнів Віслй, Немана та Прйп’яті дали можлйвість зробити висновок про міграцію окремих труп свідерськйх мйслйвців у Крим. Таке переселения носіів свідер-ських традйцій пояснювалося пошуками нових мисливських угідь21. ІншоІ' думки дотримуеться Г. П. Григор’ев, який вважае, що в Крим проникли лише свідерські наконечники, а не свідерське населенна 22.

СвідерськІ пам’ятки відомі не лише в Кримських, айв Карпат-ських горах та передгір’ях: це стоянка Великий Славков у Татрах23 та скупчення свхдерських пам’яток Скауна 24, Делятин25 у Східнйх Карпатах, та нещодавно розкопана стоянка Врублівці на Верхньому Подніст-ров’х26. Ці стоянки, як і свідерські пам’ятки Криму, за крем’яним ін-вентарем дуже близью до типовых свідерськйх пам’яток басейнів Віслй, Немана та Прйп’ятІ. Але, крім верболистих наконечнйкІв (Великий СлавкІв), тут виявлено х черешкові вістря стріл (Делятин, Скауна).

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.