Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 11 Первобытное общество

Білыність наконечнйків стріл стоянки Скауна черешкові, а деякх навіть не мають плоско! підтескй з черевця, Цх особлпвості свхдчать або про наявність аренсбургсько! домішкй в комплексі Скауна, або про досить ранній його час.

Типолопчно найбільш пхзній свідерськйй комплекс з Карпат з вер-болистими наконечниками залягав в геологхчних відкладах Дріасу III27. Отже, свідерськІ стоянки Карпат, як і Іншйх терйторій, датуються Дріа-сом III.

Привертае увагу, що свідерськх пам’ятки Карпатських та Кримських rip за топографіею подІляються на двх категоріх: вйсокогІрнІ (Су-Ат III, Ала-Чук, Скауна, Великий Славків) та передгірні (Сюрень II, Шан-Коба, Фатьма-Коба, Буран-Кая, Мурзак-Коба, Делятин, Вруб-левці). Вйсокогірні стоянки, як правило, знаходилися на перевалах, що ведуть на субальпійські та альпійські луки (яйли в Криму чи полони-ни в Карпатах).

BUxomg, що травохдні пасуться на альпійськйх луках лише в літній період. На зиму вони опускаються в передгірні лісй. Сильнх вхтри, гли-бокий сніг та нйзькі температуры роблять неможливим існування тра-воіднйх на яйлах та полонинах у зимовий період. У плейстодені клі-матйчні умови на альпійськйх луках взимку були ще суворішймй.

Таким чином, вйсокогірні свідерські стоянки могли бути лише літ-нІмй таборами свідерськйх мйслйвців. РозмІіцення іх на шляхах, що ведуть з передгір’Ів на альпійські луки, свідчнть, що, швидше, Тх меш-канці полювали на сезонно мігруючйх травоТдних, які весною підій-малися в гори, а восени опускалися в передгірні лісй. Свідерські стоянки передгір’Ів знаходилися в природно-ландшафтних умовах, в яких зимували травоідні. Цікаво, що більшість передгірнйх стоянок— печерні, тоді як вйсокогірні, як правило, — відкрйті. Все це дае змогу зробити висновок, що печерні пам’ятки кримських передгір’ів — зймові, а відкрйті вйсокогірні — літні. Незначна кількість матеріалів на біль-шості свідерськйх пам’яток Крйму свідчйть про іх короткомаснйй се-зоннйй характер.

Наявність тйповйх свідерськйх пам’яток у Кримських та Карпат-ських горах е доказом існування якогось стійкого господарського стереотипу, з одного боку, пов’язаного з горами, а з іншого — досить близького економіці свідерського населения рівнйн. Останне вйтікае з факту ідентйчності крем’яних вйробів гірського та рівнйнного Сві-деру.

Як відомо, більшість свідерськйх пам’яток розташована в басейнах Віслй, Немана та Прйп’яті. В Дріасі III нйжні течіі’ Віслй та Неману входили в зону холодного тундро-степу, а верхів’я цнх рік та басейн Прйп’яті займала зона розрідженйх березово-соснових лісів. Мешкання свідерськйх мйслйвців на межі двох ландшафтно-кліматйчнйх зон було зумовлене спецйфікою екологі'і основного об’екту мисливства свідер-ського населення — тундрового оленя.

Тундрова різновйдність північнйх оленів мешкае в тундрі та лісо-тундрі, сезонно мігруючй мІж ними. ЛІтом вони пасуться на північнйх тундрових пасовиськах, а на зиму мігрують на південь у лісотундру. Річнйй госиодарський цикл свідерськйх спеціалізованйх мйслйвців на тундрового оленя повністю залежав від сезонно'і актйвності об’екту полювання.

Під час масових весняних та осінніх мІграцій оленІв свідерські мйслйвці влаштовувалй колектйвкі полювання-поколки на місцях тра-дйційнйх переправ тварин через рікй. Судячи з даних археологи та етнографіі, поколочнІ табори влаштовувалися на межі тундри та лісо-тундри. Община мйслйвнів жила деякий час на місці поколки, харчу-ючись загогювленим м’ясом. Коли запаси вичерпувалися, община роз-падалася на окремі сім’і', які розпорошувалися по общиннш мислив-ській іерторіі та відкочовувалй на 150—200 км південніше на зймові пасовиська оленів у лісотундрі, Найчастіше це траплялося в най-більш голодний для мйслйвців та оленів час і в кінці зими — на початку весни. В кінці весни свідерське населення мігрувало на північ, де знову збиралося на обшинних поселениях з метою проведения ко-лективного полювання на мігруючйх оленів 2S.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.