Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 13 Первобытное общество

В основі економікй гірськйх прильодовикових мйслйвців пізнього палеоліту лежало колехтивне полювання на сезонно мігруючйх між гірськймй луками влітку та передгір’ямй взимку стадних тундрових (пізнічнйй олень) та степэвих (кінь, сайгак, осел) траво'іднйх. Сутте^ ви? л доповкенням було інднвідуальне полювання на нестадних тварин передгіркйх лісів: благородний олень, косуля, кабан, гігантськйй олень, ведмідь.

При потепліннях (наприклад, в Аллереді) зона лісів з нестадною фауною поширювалася за рахунок відкрйтйх просторів і роль індйві-дуальних методів полювання в закритих ландшафтах за допомогою лука і стріл зростала. Однак остаточна заміна відкрйтйх перйгляціаль-них ландшафтів зі стадною фауною в прйльодовйковій Свропі закри-тиыи ландшафтами з нестадними травоіднймй відбулася лише в ран-ньому голоценІ. ОскІлькй найбільш продуктивним засобом мисливськоГ діяльності в лісі е Індйвідуальне полювання за допомогою лука, ос-таннііі настількй поширився в ранньому голоцені, що став символом-ііілоі епохи привласнюючого господарства — мезоліту. Ефективне диет анцікне озброення, яким були лук та стрілй, зумовило швидке ско-гочення поголів’я промислових тварин, шо призвело до остаточнс: Ертзн мксливського господарства36.

Таким чином, розвиток продуктивних сил мисливського суспільства та прйродні змінй на грані плейстоцену та голоцену зумовили переро-стаяня господарсько-культурного типу прських прильодовикових мис-лт-зпіБ у господарсько-культурний тип мезолітйчнйх мйслйвців гірськйх ч:с:з. Основою економікй останнього було індйвідуальне полювання на лісовйх та гірськйх нестадних тварин за допомогою лука в умовах гіреькйх лісовйх ландшафтІв.

У Гірському Криму до цього господарсько-культурного типу належало населения, яке залишило мезолітйчні та неолітйчні пам’ятки-гірсько-крймсько'і культурно! традйці'і. Про це свідчйть чіткйй зв’язок них пам’яток із зоною лісів, поширення в них наконечнйків стріл у фор-мі геометричних мікролітів, структура господарства, що включала, крім мисливства на лісовйх звірів, збиральництво та рибну ловлю, його річнйй цикл, який передбачав вертйкальні сезонні міграці'І між перед-гір’ямй та яйлою. Господарсько-культурний тип мнслйвців гірськйх лі-сів пройшов у Криму три етапи. Перший припадав на Аллеред та Дрі-ас III, це період його формування в умовах ще не зовсім встановленоТ лісово'і зон и та пов’язаного з нею фауністйчного комплексу. Другий, ранньоголоценовий етап, — час розвиненого багатогалузевого госпо-дарства з чіткйм сезонним циклом. Третій, атлантичний, — період Ін-теграціТ в господарсько-культурний тип мйслйвців гірськйх лісів від-творюючих форм господарства.

Носіямй культурно-господарського типу мйслйвців гірськйх ЛІСІВ були асймільовані свідерські прйльодовйкові гірські мйслйвці, які втратили основу свого існування в зв’язку з остаточнйм залісенням Крймсышх гір та зникненням стадних тундрових та степовйх травоІ'д-нйх. Можлйво, цей процес відображае парне поховання в Мурзак-Ко-6ІЧ7, чоловічнй скелет якого належйть північному варіанту кроманьойн-ців і близький до кроманьйонців Пшедмоста на відміну від жіяочого, середземноморськогоЗдобутком гірсько-крймського населения вна-слідок аскміляціі' свідерців стали окремі знаряддя працІ останніх — гарпуни та лйстоподібні наконечники стріл на пластинах. Білыність досліднйків вважають, що крймські гарпуни пов’язані з рибною ловлею але не вйключено іх вйкорйстання, як і свідерськйх гарпунів, — при поколках оленів, тількй не північнйх, а благородних. Про можлй-вісгь застосування гарпунів при мйслйвстві на благородного оленя свідчйть і'х поширення в азільській культурі Франціі'40, основною мполив сь кою здобйччю йосІТв якоі був благородний олень.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru