Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 2 Первобытное общество

© Видавництво «Наукова думка*, 1987

Відомо три різновйдй наконечнйків стріл. КістянІ, повторно оброб-лені мікропластйнкй та геометрйчні формй, Технологічною базою 'іх виготовлення були вйсокйй рівень обробкй кісткй та розвинута приз-матична техніка, за якою одержувалй стандартні пластины для наступ-ноі І'х фрагментадіі та перетворення в геометрйчні вироби або серіі близьких за параметрами мікропластйн. 3 точки зору технологіі вйроб-нйдтва подібні умови для винайдення лука та стріл існувалй вже в пізньому палеоліті. Не слід забувати закон нерівномірності суспільного розвйтку матеріально'і культурй, якнй відігравав велику роль в кам’я-ному віці, коли ««одні колективи йшли в своему розвитку вперед, ін-ші — відставалй»5. Таким чином, можлйвість появи лука і стріл у пізчьому палеоліті не виключена. Ось чому було б цікаво простежити за матеріаламй пізньопалеолітйчнйх місдезнаходжень наявність дього типу знарядь або, навпакй, вІдсутнІсть.

ДостовірнІ свідчення існування цйх впробів е в матеріалах фі-нальнйх пізньопалеолітпчнйх культур Центрально! і Східноі бвро-пи — СБІдерськоі' і аренсбургськоі', мйслйвців на північного оленя. Наконечники стріл вйготовлені на крем’яних пластинах. Незвйчні знахід-ки виявлено на поселенні аренсбургсько! культури Штелльмоор у ФРН 6. Тут трапилося нимало сосновйх древків довжйною 15,5—16,5см з розщепленою основою, так званою розвилкою. В деяких із них збе-реглися зламанІ черешки крем’яних наконечнйків. Описан! артефакти Дж. Г. Д. Кларк називае «переддревками», через те що, на його думку, «розвилка в основ! признана л ася, ймовірніше всього, для поеднання з нижньою частиною древка, ніж безпосередньо з тятивою». Допускав можлйвість появи лука та стріл у пізньому мадлені Західноі бвропи і ГТ П. бфіменко. Дрібні крем’янІ наконечники з стоянок Мадлен, Швейперсбільде, ШуссенрІде та Ін. він вважав доказом цього.

I. Г. ПІдоплІчко, впвчаючй Інвентар Межйріцького поселения, яке датуеться Інтерстадіалом Ляско (блйзько 15 тис. років), не вйключав можлйвості існування в пізньому палеоліті лука та стріл7. Досліднйк вйділйв серію із п’ятй кістянйх голкоподібнйх яаконечнйків стріл. Це кістяні стержні довжиною до 9,7 см з гострйм кінцем і трохи заглад-женою загостреною базальною частиною. До наконечнйків стріл I. Г. ПІдоплІчко відносйть І деякі дрібні крем’яні трикутн! пластинки Межйріч. Таким чипом, на заключних етапах пізнього палеолІту за-фіксована наявність у складі мисливського інвентаря лука та стріл. Але, можливо, ці знаряддя існувалй І в більш раннІ періодй пізньо-палеолітнчно! епохй?

Останнім часом у центральноевропейському регіоні вйзначена група ранніх пізньопалеолітйчнйх індустрій, якІ знайдені на стоянках Королево 1 і II (Украі'нське Закарпаття), Ведровіце I—II, Купаржо-віде 1 і Брно-Богуніце (Південна Моравія), Ішталлошко (північно-схід-на Угорщина) і Бачо-КІро (Центральна Болгарія). Дані стратйграфіі, а де було можливо, І радіокарбонові дати показали, що ці пам’яткй магать вік понад 40 тис. років. Вони характерйзуються розвйнутою прйз-матнчною технікою розколювання каменю і перевагою в інструментарііі пізньопалеолітйчнйх тйпів знарядь.

В зв’язку з дйм прйвертае увагу нйжнІй культурний шар печерй Ішта ллошко, яка знаходиться на заход! Бюккськйх rip у північно-східнін Угорщин!8. Зразкй кісткового вугілля, добуті в нйжній та верхній частиках культурного шару, дали відповідно такі дати — 44 5004=1900 і 39 8004=900 років9. Археологічка колекція складаеться із крем’яних та кістянйх артефактів. 71,7% індустріі'— знаряддя з кіст-ки, серед якйх вйділяються вістря з рощепленою основою (31). МінІ-мальна довжйна іх 21,8 мм, а максимальна 150,7 мм. Частика цих знарядь використовувалась людьми як наконечники дротйків, але окре-мо слід зупинитися на вістрях довжиною від 2,18 до 7,8 см. Л. Вертеш абсолютно правильно називае іх найдавнішймй наконечниками стріл в бвропі. Як бачимо, він першим із досліднйків кам’яного віку на

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.