Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 3 Первобытное общество

Матеріалах Ішталлошко ставить питания про появу лука та стріл у почат-кову пору пізнього палеоліту. Іншйй угорський археолог М. ГаборІ також визначае опйсані нами дрібні кістяні вістря як наконечники стріл 10. Шила-ми та голками такі вироби бути не могли, через те що для них непотрібно розщеплювати основу. Л. Вертеш наводить рисунки даних знарядь І свою реконструкцію 'іх закріплення у древку (рис. 1, 1—7). Представлені ре-конструкдІ'і здаються не дуже вдали-ми. Недоліком е наявність значних вйступів, які утворюються при такому поеднанні наконечнйків з древками. Виступи заважали б глибокому проникненню стріл у тіло тварини. Ос-кількй кістянІ вістря Ішталлошко Мали розщеплену основу, то більш логіч-ним було б безпосередне поеднання Тх з древками без вйступів І перехіднй-ків. Наявність розщепленох основи у кістянйх вістрів Ішталлошко і «перед-древок» Штелльмоор свідчйть про Іс-нування у первіснйх колектйвів піз-нього палеоліту способу закріплення наконечнйків, а згодом і «переддре-вок» у древках стріл саме таким чином.

Рис. 1. Кістяні та крем’янІ наконечники стріл пізньопалеолітнчнйх стоянок Східноі' та Центрально! бвроіш:

1—7 — кістяні наконечники нижнього культурного шару стоянки Іпгталлошко;

8—13 — наконечники з бічного виТмкою стоянки Гагаріно; 14—17 — наконечники 3 бічною вйІ'мкою нижнього культурного шару стоянки Костьонки 21; 18—20 —

Наконечники э бічно-о втгшкото МП культурного часу стоянки Молодова V.

Серед кістяннх знарядь нижнього культурного шару печери Ішталлошко е ще ланцетоподібнІ наконечники дро-тйків, голки, шило і лощило. Крем’я-ні вироби нечйсленні (24). Нуклеусів, що достовірно походить з цього шару, немае. Отже, первинне розколювання кременю проводилося за межами печери. За даними Я. Козловськогои, який детально вивчив інвентар нижнього культурного шару Ішталлошко, тут 18 знарядь. Це ретушовані пластики (13), скребки (3), скребло з природним обушком і пластиночка типу Креме. Практично всі ретушовані пластини мають зуб-часті робочІ краі'. Дослідження фауністйчнйх залйшків виявило пере-вагу печерного ведмедя, а також значну кількість благородного оленя, альпійського козерога, сарни, швшчного оленя, мамонта і вовка.

Індустрія ціе'і пам’ятки являе собою слідй короткочасного табору пізньопалеолітйчнйх мйслйвцІв. В ІнструментаріТ стоянки знаряддя вй-ключно для обробкй кісткй х вйробнйцтва наконечнйків.

6 свідчення існування лука та стрхл І в пам’ятках середньоі пори пізнього палеоліту. Нещодавно М. Д. Прасловйм 12 у колекціі III (нижнього) культурного шару місцезнаходження Костьонки XXI (Гмелін-ська) зафіксована значна серія каконечнйків стріл (понад 100), Це наконечники з бічною вйімкою, що оформлюе ретушшю черенок для за-кріплення, і тонко підправленйм пером. Вйготовлені вони на крем’яних мікропластйнах. Довжйна і'х коливаеться в межах 2,7—7,6 см. Морфо-логічно ці знаряддя вйділені М. Д. Прасловим у тип гмелінського наконечника з бічною вишкою (рис. 1, 14—17). Радіокарбоновйй аналіз деревного вугілля нижнього культурного шару Костьонок XXI дав дві дата: 22 270±150 років (GrN—7363) та 21 260±340 років (GrN—10513).

Склад фауністнчнйх залйшків (мамонт, північнйй олень, бізон, кінь, заець, песець, вовк, байбак) вказуе на Існування степовйх перйгляці-альних умов клімату. На основі матеріалів ГмелІнсько'і стоянки М. Д. Праслов робить висновок, що винайдення лука та стріл відбу-валося в пізньопалеолітйчнйй час, понад 20 тис. років тому назад. На жаль, М. Д. Праслов чомусь не враховуе знахідкй нижнього культурного шару Ішталлошко, через те й відносйть час винайдення лука та стріл до розвйнуто'і пори пізнього палеоліту. На його думку, саме племена граветтійсько’і традйціТ в складі свого мисливського спорядження, лоряд зІ списами та дротиками, мали лук і стрілй.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.