Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 6 Первобытное общество

5  Гладйлін В. М, Дослідження палеоліту на Укра'іні та іх перспективи // Архео-логш. — 1982. — № 40. — С. 29—30.

6  Rust A. Die alt-und mi11elsteinzettlichen Ftmde von Stellmoor. — Neumiinster, 1943. — P. 188—190.

7  Пидопличко И. Г. Межиричские жилища из костей мамонта. — Киев, 1976. — С. 179—181.

8  Vertex L. Neuere Ausgrabungen und Palaolithische Funde in der Hohle von Istailosko И AAASH. — 1955. — Vol. 5. — P. 111—131.

S Gabort-Csank V. C. Dates of the hungarian Palaeolithic//Ibid. — 1970. — Vol. 22. — P. 9—10.

10  Габори M. Лесс-перигляциал-палеолит Венгрии Ц Лесс-перигляциал палеолит на территории Средней и Восточной Европы. — М., 1969. — С. 261—262; Его же. Палеолит и мезолит//Археология Венгрии : Каменный век. — М., 1980. — Т. 1. — С. 54.

11 Kozlowski /. К. Le Bachokirien — le plus encien Industrie du paleolithique supe-rieur en Europe // Middee and early upper palaeolithic in Balkans. — Krakowie, 1979. — P. 92—95.

12  Праслов H. Д., Иванова M. А., Гугалинская Л. А. и dp. Костенки 21 (Гме-линская стоянка)//Археология и палеография позднего палеолита Русской равнины. — М., 1981. — С. 16—47; Праслов Н. Д. О времени изобретения лука // Тез. докл. XI конгр. ИНКВА. — М., 1982. — Т. 2. — С. 232—233.

13  Тарасов Л. М. Гагаринская стоянка и ее место в палеолите Европы. — Л., 1979. — С. 78.

14  Черный О. Я. ПалеолІтйчна стоянка Молодове V. — К., 1961. — С. 60.

15  Борвияк И. А., Григорьева Г. ВКетрару Н. А. Поселения древнекаменного века на северо-западе Молдавии. — Кишинев, 1981. — С. 61—83; Григорьева Г. В. Позднепалеолитические памятники с геометрическими микролитами на Русской равнине //КСИА АН СССР. — 1983. — № 173. _ с. 55—61.

Л. Л. ЗАЛІЗНЯК

А. А. ЯНЕВИЧ

Свідерські мйслйвці Гірського Криму

Свідерська культура фінального палеоліту — одна з добре вивчених культур кам’яного віку Східно! бвропи. Переважна більшість И пам’я-ток сконцентрована в басейнах Віслй, Немана та ПрйіГяті. ПІвденно-східнйм кордоном іх масового поширення е південна межа ПолІсся, що проходить через Львів, Житомир та Кшв.

У горах Криму зараз відомо десять розкопаних пам’яток та міс-цезнаходжень, з яких походить окремі знахідкй та вйразні комплекси свідерськйх вйробів. Тнпові свідерські наконечники стріл на вербо-листних пластинах виявлено на стоянках Фатьма-Коба, Шан-Коба, Бу-ран-Кая, Мурзак-Коба, Заміль-Коба 1, Шайтан-Коба великий грот, Ала-Чук, Су-Ат III, Сюрень И А

У п’ятому шарі печерноі пам’ятки Фатьма-Коба транилося два верболистнх наконечники стріл на пластинах (рис. 1, 14, 15). За типами знарядь та стратйграфіею цей шар належить до середнього етапу раннього мезоліту Криму і представлений видовженими, середнімй за розміром сегментами. Залягае він між архаічнйм плейстоденовим та голоценовим шарами з крем’яними виробами типу Мурзак-Коба.

До середнього етапу кримського раннього мезоліту за типами знарядь та сДратйграфіею відносйться четвертий шар стоянки Шан-Коба, з якого лоходять три наконечники стріл свідерського типу (рис. 1,5—7). Один свідерськйй верболистий наконечник залягав вище, в третьому шарі ціеі само! пам’ятки, з матеріаламй індустріі мурзак-кобинського

1



5

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru