Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Археология60 - Страница 9 Первобытное общество

Виразний уламок гарпуна походить з пізньомезолітнчноі’ одноша-ровоі стоянки Кара-Коба7. Асиметричним розташуванням зубців та

Э'

Рис. 3. Гарпуни з пізнього мезоліту Криму (1—6), пізнього мадлену ФранціІ (7—10) та СвІдеру Полыці (11).

Іх клювоподібною формою він близький до цілого гарпуна з Мурзак-Коби (рис. 3, 6). Гарпун зі стоянки Ласпі 7, яка е одніею з найбілып чистих та виразних пам’яток пізнього мезоліту гірсько-крймськоі тра-днціі', представлений лише лопаточкоподібнйм насадом (рис. 3, 5) 8.

Якщо зв’язок кримських верболистих наконечнйків стріл з Свіде-ром не викликае сумніву в білыпості спеціалістів, то походження гар-пунів пізньомезолітйчнйх пам’яток Гірського Криму до останнього часу не зрозуміле. Адже гарпуни відсутні як в ранньому, так І в пізньому мезоліті півдня Східноі ввроли. бдиний гарпун, відомйй на півдні СРСР, походить з пізньопалеолітйчноі стоянки Гварджилас-Клде на Кавказі9.

Між тйм крймські знахідкй тйпологічно найбільш архаічні серед пізньопалеолітйчнйх та мезолітйчнйх гарпунів бвропи. Вони нагадують так звані крезвельські гарпуни, або тип 12 А, за тйпологіею Г. Кларка. Досить блйзькі ім пізньомадленські гарпуни Франціі, причому не тіль-ки за насадом, що відзначав у свій час ще С. М. БІбІков 10, але й за дворядністю зубців, іх формою і розмщенням (рис. 3, 7—10) 14. Близь-кі до кримських е також гарпуни культур з наконечниками стріл на пластинах, у тому чйслі свідерськоі культуры (рис. 3, Л) 12. В Крим так! вироби попадають разом зі свідерськймй комплексами. СвідерськІ гарпуни походить від пізньомадленськйх, чим І пояснюеться схожість пізвьомадленськйх гарпунів Криму з пізньопалеолітйчнймй Франціі. Свідерське походження кримських гарпунів, крім тйпологічноі' схожо-сті, підтверджуеться і появою іх тількй після пошйрення свідерськйх пам’яток.

Дані геологіі, палінологіТ та радіокарбонного аналізу свідчать, що свідерська культура на ПолІській нйзовйні та сусідніх терйторіях роз-вивалась у рамках Дріасу III, що датуеться 8900—8100 р. до н. е. Найдавнішйй свідерськйй комплекс Цаловане, шар V був продатова-ний методом Cu 8800 р. до н. е., а наймолодший Цаловане, шар VI — 8000 р. до н. е. Вітов III отримав дату 8600 р. до н. е., а Цаловане, шар IV — 8500 р. до н. е. Виявилося, що найдавніші свідерські пам’яткй мають у крем’яних комплексах черешкові наконечники стріл (Цаловане, шар V; Вітов III), а памятки, що датуються кінцем Дріаса III — самим початком Пребореала, як правило, дають верболйсті наконечники (Цаловане, шар IV, VI) 13.

Оскількй на свідерськйх пам’ятках Прського Криму знайдено вик-лючно верболист! наконечники, що мають найблйжчі аналоги в піз-ньосвідерськйх пам’ятках Польші з верболистими наконечниками, біль-шість цих свідерськйх пам’яток слід датувати кіндем ДрІасу III.

СтратктрафічнІ спостереження свідчать, що свідерські матеріалй в Криму сйнхроннІ середньому та пізньому періодам раннього мезоліту. Так, нйжній шар СюренІ II був перекритий шаром з характерными для фіналу раннього мезоліту мікролітамй типу «лимонних часточок». Верболист! наконечники трапилися в шарах середнього та пізнього періо-дів раннього мезоліту на стоянках Шан-Коба, Фатьма-Коба, Буран-Кая 14.

Таким чином, опиравшись на дату Свідеру, ранній мезоліт Криму, що останнім часом більшість досліднйків називають шан-кобинським етапом гірсько-крймсько'і культури і5, слід датувати фінальнйм плейстоценом. Причому якщо пізній період з сегментами типу «лимонних чисток» датуеться кінцем ДрІасу III — початком Пребореала, то пам’ят-ки типу середніх шарів Шан-Коби слід датувати Дріасом III, а типу Буран-Кая, грот та нйжніх шарів Шан-Коби — Аллередом. Щкаво, що НЙЖНІЙ шар Шан-Коби дае досить теплолюбну фауну, тоді як нйжній шар Сюрені II дав залипши північного оленя, а верхній шар Сюре-Hi II — вже голоценову фауну та панцйрі теплолюбного молюска Helix vulgaris16. Це ще раз підтверджуе існування мйслйвців першого перІоду раннього мезоліту Криму в умовах аллередського потепління, середнього — під час похолодания ДрІасу III, а пізнього — на початку потепління голоцену, в Пребереалі.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.

     

    Www.istmira.ru