Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Галицько-Волинська Русь - Страница 5

Міїн*#Янйішьі, лушеЯгі^й


І^&А іНШШ*&$ГІИГ4&**ПНШріІІЛЛ*А&• *гг*4**нй "

*« ¦¦Иг * *• »•*  »  /V  І  «к  І

ІОДЬДЯОТ А ^І*ММ*6 ** Щі • {*<&«*! Л*КА&

ЙІПГЛАГ


»АЛШв ^КЇГіЙмА^ЙМ»<ї^

*: * **

1 *'й,.


^рШій^ШІві^дтї/^ігАя^ •н^бт* ^^вшімккмгдом, ^доаклшіі*к^т&. ледгліпдо &ММуйіпҐп/*у Є, По^К«М0у ^4КОГС«^<Л*ш*бСЧ ЛІА^/ИКГЯ4Г1‘ тіьуіїупь ітам'ягігвиГИО*/ІвГОг

4* (


І  *  ^нт^т  уіу  піямлічктоуг*у¦ агаівмлл

'і^*пия*гедм*я&іяІА<«Ф * нітн&срірідевнгоя^л ті. пікА^іуАггон^^лшгуіі'Ніутмц,

МЛ МГШИШАІ^ИЩЬІ ЧГАНПтгШПКт • і*р4{у/м

7  *  ,  4  іиі*ч  «л*-*


Йлуггтд»^^^*^

Шткт^і * пугкшлслетхігігі н*ш*гажпА*Ф&іА •«*

&

-А__


Договір Русі з Візантією

» rtjfilfM • ПШІфЬІ rtfttf f<f*l 'Pf*b? Y' ***’ 5А****И в'4*А*»П^Л *ЛгЛ^« еп*»пь**щпіroftfltm • НЛМіОГН/т antfi* ЬЛГІЬ Gib

F%r*A%OfBAabt. пп^ттнёмлучшлншщал


”"<«***  *П4ШМ$Н*тб]Ф

Hitwалы. ШАЛідпмнржіnsn^tnfoam Лима-к

(frkmtMHAmfirfmHtiAWftfri rfr rfrrwbvif #« *aa*u. «та ЪАлл^пл&СнАин tnu ал/fit - лшчміЦияли»* Н ПЙ^НД^ІПННАІЛсіЯд^Я^.

Заснування давньоруського листа

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

З ПЕРЕДІСТОРІЇ ГАЛИЦЬКОЇ Й ВОЛИНСЬКОЇ ЗЕМЕЛЬ

Б

І_-Дагато років не вщухають суперечки серед істориків і археологів навколо барвистого етногеографічного полотна, накиданого автором “Повісті временних літ” у вступі до свого знаменитого твору Адже в згаданій памя’тці чимало неясностей і недомовок. Зокрема, найбільш імовірний складач “Повісті...” Нестор чомусь нічого не сказав про те, як і коли з численних східнослов’янсь-ких племінних утворень виникли ті чи інші давньоруські землі, що стали територіальними компонентами Київської держави. Важливу наукову проблему ставлять обставини і сам час формування Галицької та Волинської земель.

«ж

Ш

§1. Літописні племена Західної Русі

У

Вступі до Несторового літопису представлена широка картина розселення слов’янських племен у Східній Європі. Історики встановили, що то були племінні об’єднання, союзи племен, утворення яких слід датувати не пізніше VI ст. н. е. Протягом наступних століть більшість серед них поступово переростає у пле-менні княжіння — соціально-політичні утворення вищого типу, що передували утворенню Давньоруської держави. Як племінні союзи, а далі племенні княжіння слід розглядати й згадані в “Повісті...” східнослов’янські етнокультурні утворення, що жили на території майбутніх Волинської та Галицької земель.

Давньоруський літописець початку XII ст. (а саме тоді й була створена “Повість временних літ”) описує відомі йому племінні утворення й княжіння у великому хронологічному діапазоні, починаючи принаймні з першої половини VII ст. н. е. Та з його оповіді важко з’ясувати не те що дати, а й навіть століття, коли існувала більшість згаданих ним об’єднань племен. Тим часом надзвичайно важливо визначити хронологічні рамки існування великих племінних об’єднань, оскільки згодом вони стали зародками земель і князівств, що, в свою чергу, утворили державну територію Київської Русі.

В етногеографічному вступі до “Повісті временних літ” першими серед західноруських племінних союзів названо бужан і волинян: “Ось хто тільки говорить по-слов'янському на Русі: поляни, древляни, новгородці... бужани, прозвані так тому, що сиділи по Бугу, а потім стали називатися волинянами”. А далі йдеться про дулібів, хорватів, уличів і тиверців. З усіх цих племінних об’єднань дуліби, бужани і волиняни жили на землі пізнішої Волині, а уличі, тиверці й хорвати — Галичини.

Чи не найбільше відомостей початкова частина літопису зберегла про дулібів. Якщо інші племінні об’єднання автор “Повісті временних літ” хіба що згадує, з лаконічним визначенням місця їхнього мешкання, то дулібів зображує в конкретно-історичних обставинах: “В ті часи існували й обри, що воювали проти царя Іраклія й мало його не схопили. Ці обри воювали і проти слов'ян і примучили дулібів — також слов'ян, і творили насильство над жонами дулібськими: якщо поїде куди обрин, то не дозволяв запрягати коня або вола, але наказував впрягти у воза трьох, чотирьох або п'ятьох жон і везти його, обрина...”

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.