Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя
 Давня історія Украіни - Страница 3 10-03-2014, 21:05 |

ПЕРЕДМОВА


Про які саме традиції йдеться? Відповідаючи на це запитання, перш за все наголосимо: у процесі їхнього творення етнічно-антропологічний чинник відігравав, безумовно, вторинну роль. Річ у тім, що у своєму історичному поступу найрізноманітніші народи неодмінно підпадали під дію життєдайних сил нашої землі. Адже від давніх-давен вона була надзвичайно зручною для проживання, розвитку відтворюючого господарства, реалізації творчих потенцій людини. Порівняно м’які природно-кліматичні умови, багаті грунти, рослинний і тваринний світ, наявність корисних копалин тощо,— все це сприяло поступовому складанню тут матеріального виробництва, скотарства, землеробства, мистецтва, космологїі, ранній еволюції політичних форм життя й т. д. Археологічні матеріали неспростовно доводять: від часу появи на території України людського життя воно ніколи тут не припинялося, так само як не припинявся й поступальний соціально-економічний та культурний розвиток місцевого стародавнього різноетнічного населення. Суть цього розвитку визначали згадані пріоритетні напрями традиційної життєдіяльності.

Наші міркування з порушених вище питань багато в чому перегукуються з ідеями відомого дослідника слов’янського та українського етногенезу В. //. Петрова, який уважав, що історичний процес не завжди є простим, нічим не опосередкованим розвитком або незмінним, завжди тотожним собі біологічним відтворенням поколінь. «Коли ми кажемо,— наголошував він у своїй праці «Походження українського народу»,— що є автохтонами на нашій землі, що живемо на ній не від VI с т по Різдву, а ще від ПІ тис. перед Різдвом, ми повинні зважати, що між нами і людністю неолітичної України лежить кілька перейдених нашими предками епох, кілька етапів етнічних деформацій... Наша автохтонність не була плодом і наслідком лише самої біологічної зміни й біологічного відтворення поколінь, що в русі часу, протягом тисячоліть, послідовно заступали одне одного... В громах і бурях знищень, в бурхливих зламах творився український народ, що став таким, яким ми його знаємо нині».

/


Чудовою ілюстрацією думки В. П. Петрова може бути феномен трипільської культури (V—III тис. до н. е.). Свого часу Ті першовідкривач В. В. Хвойка провів пряму лінію від трипільців до нинішніх українців, але пізніші дослідники з’ясували: в антропологічному плані населення, що заступило місце трипільців, не було їм тотожним. Ми не знаємо навіть, якою була питома вага безпосередніх нащадків трипільців в етногенезі людності бронзового віку. Та попри все це можна з усією певністю твердити, що цілий ряд елементів трипільської культури — система господарства, топографія поселень, декоративний розпис будинків, характер орнаментальних мотивів розмальованої кераміки тощо — стали органічною належністю культури українського народу.

ПЕРЕДМОВА


Археологія нерідко має справу також із проявом своєрідного ренесансу, коли ті чи інші традиції якогось стародавнього народу несподівано відроджуються на тій самій території через цілі історичні епохи. Наприклад, давньоруські камерні могили IX—X ст. мають своїх далеких прототипів у культурах пізньобронзового й ранньо-залізного віків, а за формою й орнаментикою посуд українського середньовіччя багато в чому аналогічний кераміці черняхівських племен II—V ст. н. е.

Глибинна закоріненість історичних традицій найчастіше проявляється в оборонному й житловому будівництві, поховальній обрядовості, прикладному мистецтві. Скажімо, слов’янські зооморфні фібули, давньоруські декоративні браслети-наручі, змійовики (медальйони із зображенням змій), вкриті художнім різьбленням кістяні й дерев’яні вироби, керамічні оздоблювальні плитки тощо позначені безсумнівними впливами знаменитого скіфського звіриного стилю. Генетична спадковість добре простежується й у сфері духовної культури. Окремі її традиції сягають ще в епоху землеробського енеоліту, коли пращури іранців, слов’ян, греків і фракійців створювали образи патріархальних божеств. Скіфська ж епоха (VII—III ст. до н. е.), що характеризувалася особливо тісними контактами мешканців Лісостепу — пра-слов’ян і повновладних господарів Степу — іраномовних скіфів, закріпила у слов’янському пантеоні форми божеств, близьких до іранських.


 
Разместил: admin

html-cсылка на страницу
BB-cсылка на страницу

Комментарии

Добавление комментария

Ваше Имя:
E-Mail:
  • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
    heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
    winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
    worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
    expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
    disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
    joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
    sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
    neutral_faceno_mouthinnocent
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код:


 

 


 

Www.istmira.ru