Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Давня історія Украіни - Страница 6

Процес освоєння первісною людиною обширів сучасної Європи вирішальною мірою зумовлювався величезними льодовиками, що періодично насувалися з Півночі на наш континент. Найбільші льодовики названі за альпійськими ріками: Гюнц, Міндель, Рісс, Вюрм. Міжльодовикові періоди, коли клімат помітно пом’якшувався, називаються інтергляціа-лами. Загалом льодовикова епоха тривала до кінця палеоліту.

За новими даними, проникнення людини до Східної Європи сталося наприкінці гюнцівського зледеніння, але в основному збіглося з гюнц-міндель-ським потеплінням і початком рісського зледеніння.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ


Люди раннього палеоліту (архантропи) займалися збиральництвом плодів, ягід, їстівних коренів, полюванням на тварин, нерідко досить великих, вони вже знали вогонь і могли ним користуватися, але добувати його ще не вміли. У своїй трудовій діяльності використовували кам'яні (переважно кремінні) знаряддя. Основним знаряддям ашельського часу було ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам’яної заготовки з двох боків. Рубило мало довгасту, плескату форму, загострене з країв і на кінці, воно досягало в довжину 20—25 см, важило до 1,5 кг. В ашель-ську епоху з кремінних відщепів виготовлялися також деякі дрібні знаряддя. В Королевому виявлені й інші примітивні вироби з каменю—чо-пери, колуни.

Мустьєрська епоха (культура). Ця

Епоха датується періодом від 150 до 40—35 тис. років тому й припадає на кінець рісського зледеніння, рісс-вюрм-ський інтергляціал і першу третину періоду вюрмського льодовика. Рісське (його ще називають дніпровським) зледеніння було найпотужнішим з усіх згаданих вище.

Основний тип людини мустьєрського часу — неандерталець. На сьогодні знайдено досить багато неандертальських поховань. у тому числі й на території України (зокрема, в Криму — в печерах Кіїк-Коба і Старосілля та під навісом скелі поблизу м. Білогорськ).

ПЕРВІСНА ДОБА


Полювання неандертальців на печерного ведмедя за допомогою каменів і списів (І), кремінний наконечник списа мустьєрської доби, знайдений на Черкащині (2), реконструкція (3) за черепом зовнішнього вигляду неандертальської людини (за 3. Буріаном). Рис. П. Л. Корні є нка


РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Археологічні пам’ятки ашельської (І) та мустьєрської (2) епох, пізнього палеоліту (ориньяк, солютре, мадлен) (3) і мезоліту (4) на території України (упорядкування карги Д. Я. Телегіна, рис. М. М. І селева)

У висвітлювану добу поряд із ручними рубилами, які дещо зменшуються в розмірі, виникають кам’яні гостроконечники, вдосконалюються скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла — за ножі. Рубила, як і раніше, виготовлялися з простого уламка каменя, а гостроконечники і скребла — зі спеціальних заготовок у вигляді відщепів або пластин. Ці заготовки сколювалися з кремінних ядрищ (в археології вони називаються нуклеусами). Найпоширенішим за формою з-поміж мустьєрських нуклеусів був дископодібний. Щоб перетворити відщеп або пластину на гостроконечник, скребло чи якесь інше знаряддя (наприклад, ніж), поверхню заготовки ретушували, тобто обколювали в усіх потрібних місцях.

Холодний клімат кінця ашельської — мустьєрської епох спонукав тогочасне населення Європи широко користуватися вогнем (який неандертальці вже вміли добувати), а також інтенсивно заселяти печери; там, де їх не було, з'являються штучні житла. Залишки таких жител досліджені на стоянках поблизу с. Моло-дова (на Дністрі). Вони мали округлу в плані форму й були обкладені довкола кістками мамонтів; перекривалися, напевно, шкурами диких тварин.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •