Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Давня історія Украіни - Страница 7

На теперішній час у межах України виявлено понад 50 мустьєрських стоянок. Серед них — Кіїк-Коба (верхній

Методика обробки кременю та виготовлення знарядь праці в пізньому палеоліті

(реконстр. та рис. П. Л. Корчі єнка)


ПЕРВІСНА ДОБА


Шар), Старосілля, Чукурча, Холодний Грот, Заскельне та інші (в Криму), Кодак і Орел (в Надпоріжжі), Деркул (на Сіверському Дінці), Антонівка (в Донбасі), Іллінка (під Одесою), Радомишль і Рихта (на Волині), Королеве в Закарпатті та ін.

Пізній палеоліт. Близько 35—40 тис. років тому мустьєрська доба змінюється пізнім палеолітом. Ця епоха тривала близько чверті тисячоліття й закінчилася 11 тис. років тому. Вона припадає головним чином на епоху вюрмського (валдайського) зледеніння. Клімат в Європі в цей час, як і в мустьєрський період, залишався холодним і сухим.

Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної (Homo sapiens), котра належить до сучасного фізичного типу. За першою знахідкою її кісток у печері Ла Кроманьйон (Франція) ця


РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Уявний вигляд комплексу жител на пізньопалеолітичній стоянці Межиріч (реконстр. та рис. П. Я. Корнієнка за І. Г. Підоплічком)

Людина називається кроманьйонець.

Згідно з європейською періодизацією пізній палеоліт поділяється на три епохи (культури): ориньякську, солютрей-ську та мадленську. їхні носії навчилися виготовляти, зокрема, ножеподібні пластини, які сколювалися зі спеціальних призматичних або конічних нуклеусів. За формою й досконалістю обробки ці пластини значно різняться від мустьєрських: вони довгі, рівно огранені, мають гострі ріжучі краї. З них вироблялися й інші знаряддя, що вперше з’явилися у висвітлюваний час — скребки, різці, наконечники дротиків, списів тощо. Поряд із кам’яними виробами в пізньому палеоліті, особливо на етапі мадленської культури, люди почали широко вживати кістяні й рогові знаряддя — гарпуни, наконечники списів, шевські голки, прикраси та ін.

У 30-х роках нинішнього століття відомий український археолог П. П. Єфименко запропонував поділ пізньопалеолітичних культур європей-

На території України відомо вже кількасот стоянок і місцезнаходжень окремих пам’яток пізньопалеолітичного часу. На багатьох із них виявлені залишки жител, сліди вогнищ, ямки-комір-ки, заповнені кістками, величезна кількість найрізноманітніших знахідок.

ПЕРВІСНА ДОБА



Колективне полювання кроманьйонців на мамонта (в пастку); уявний зовнішній вигляд кроманьйонця, відтворений за черепом (ре-констр. та рис. П. Л. Корнієнка за 3. Буріа-ном)

Ської частини СРСР на дві пори — ранню, яку він назвав ориньяко-солютрейською, та пізню — мад-іенську. Цієї періодизації науковці дотримуються н основному й досі. До раннього — ориньяко-сол корейського — етапу належать стоянки Сюрень І у Криму, Радомишль і Липа на Волині, Пушкарі І на Десні, ранні шари Молодовських стоянок на Дністрі та ін. Пізнім — мадленським — часом датуються стоянки Аккаржа та Амвросіїв-ка на Півдні України і стоянки типу Мізина на Десні.


Житлові споруди досліджені в Мізині, Межирічі, Пушкарях І, Добраничівці, Вороновиці на Дністрі. Причому в Мізині, Межирічі та інших пунктах розкопано по кілька жител, котрі утворювали невеликі поселення.

Пізньопалеолітичні житла, розміри яких не перевищували 20—25 м2, споруджувалися головним чином із кісток та бивнів мамонта. Черепи й інші великі кістки, неглибоко вкопані по колу, становили основу стінок — опору для жердин і бивнів, котрі створювали каркас покрівлі.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ


Плато

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •