Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Давня історія Украіни - Страница 8

Крутий схил

Житло З Вогнищами


Кроманьйонці займалися в основному загінним полюванням на диких коней, бізонів, північних оленів, мамонтів. Окремі мисливські колективи звичайно

Знахідки ритуального призначення з пізньо-палеолітичних стоянок Мізин і Межиріч

(рис. та прорис. П. Л. Корнієнка):

І — кам’яний ідол; 2 — кістяна стилізована жіноча статуетка; 3 кістяна пластина із зображенням «плану поселення»; 4—5 — розмальовані червоною вохрою кістки мамонта, що правили за культові ударні музичні інструменти (?) (за С. М. Бібіковим); б — череп мамонта, розмальований червоною вохрою


«спеціалізувалися» на якомусь одному виді тварин. Так, на Мізинській, Межи-ріцькій, Кирилівській, Гінцівській стоянках серед фауністичних решток переважають кістки мамонтів, а на Амвросіїв-ській — бізонів.

Із появою людини розумної дородову громаду, характерну для ашельської та мустьєрської епох, заступає родова організація суспільства. Кожен рід включав у себе кровноспоріднених членів колективу. Невпорядковані ендогамні статеві стосунки замінюються екзогамними-. тепер чоловік і жінка, котрі брали шлюб, мали походили з різних родів. За етнографічними даними відомо, що екзогамія в первісному суспільстві мала нерідко груповий характер, коли всі жінки одного роду укладали шлюб із чоловіками іншого роду.


Спорідненість у роді визначалася за материнською лінією, оскільки за групових статевих відносин часто була відома лише мати дитини. Жінка виступала також у ролі охоронниці сімейного вогнища, вона ж відала й харчовими запасами. Все це зумовлювало виникнення матріархату. На важливу роль жінки в пізньопалеолітичному суспільстві вказують численні знахідки тогочасних статуеток, що являли собою узагальнений образ матері — прародительки усього роду.

У процесі повсякденної трудової діяльності мислення кроманьйонця розвивалося, він набував чимдалі нових позитивних знань; у суспільстві складалися релігійні вірування, різні звичаї,

ПЕРВІСНА ДОБА


РОЗДІЛ ПЕРШИЙ




Пізньопалеолітична стилізована й реалістична пластика та прикраси з бивня мамонта й черепашок (рис. та прорис. П. Л. Корнієнка):

І — уламок бивня мамонта, з якого вирізалися пластини для яирпбів (Кирилівська стоянка): 2—6 — стилізовані жіночі статуетки (Мізин, Межиріч); 7 — морські черепаїши-підвіски (Мізин, Межиріч, Добраничівка); 8 — культові браслети із «сонячною» та «місячною» символікою (Мізин); 9 — розгортка орнаменту мізинського «сонячного» браслету; 10 — культові предмети; 11—13 — реалістичні жіночі статуетки; 14 — «ідоли* з уламків бивнів мамонтів; 15 — уламок бивня мамонта із символічним різьбленням (Кирилівська стоянка)


Виникало мистецтво. Все це допомагало виживати первісній людині, яка майже цілком залежала від природного оточення й була, по суті, безсилою в боротьбі зі стихійними силами, боялася їх, а відтак й одухотворювала. За етнографічними даними відомо кілька древніх форм релігійних уявлень, котрі могли існувати в людському середовищі пізнього палеоліту: тотемізм, анімізм, магія та ін.

Для пізньопалеолітичного часу широко відомі зразки прикладного та образотворчого мистецтва. Так, розкопки в Мізині виявили чудові браслети, вирізані з бивня мамонта. Один із них — суцільний, другий складається з п’яти окремих пластин; обидва покриті складним різьбленим орнаментом. Мізинські браслети належать до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи, аналогії яким поки що невідомі. До творів такого мистецтва слід також віднести розфарбовані кістки мамонтів із мізин-ського та межиріцького жител. Дуже цікавою є знахідка в Межирічі уламка бивня з різним складним малюнком, в якому науковці вбачають план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами й вогнищами в них.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •