Добро пожаловать!
Www.istmira.Ru
 
Первобытное общество
Древний мир
Средние века
Новое время
Новейшее время
Первая мировая война
Вторая мировая война
История России
История Беларуси
Различные темы



Контакты

 

 

логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Энциклопедия історії україни т. 10 - Страница 1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ



ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Энциклопедия історії україни т. 10 - Страница 1

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ



ЕНЦИКЛОПЕДІЯ



ІСТОРІЇ УКРАЇНИ



Редакційна рада



Голова ради — В. М. ЛИТВИН Члени ради: В. М. ГЕЄЦЬ, Л. В. ГУБЕРСЬКИЙ, І. М. ДЗЮБА, М. Г. ЖУЛИНСЬКИЙ, С. В. КУЛЬЧИЦЬКИЙ, Ю. А. ЛЕВЕНЕЦЬ, О. С. ОНИЩЕНКО, Ю. М. ПАХОМОВ, С. І. ПИРОЖКОВ, М. В. ПОПОВИЧ, В. А. СМОЛІЙ, Ю. С. ШЕМШУЧЕНКО



Редакційна колегія



Голова колегії — В. А. СМОЛІЙ Члени колегії: Г. В. БОРЯК (заступник голови колегії),



В. Ф. ВЕРСТЮК, С. В. ВІДНЯНСЬКИЙ, В. О. ГОРБИК,



В. М. ДАНИЛЕНКО, М. Ф. ДМИТРІЄНКО, Я. Д. ІСАЄВИЧ,



Г. В. КАСЬЯНОВ, С. В. КУЛЬЧИЦЬКИЙ (заступник голови колегії), О. Є. ЛИСЕНКО, В. М. ЛИТВИН, Ю. А. ПІНЧУК, О. П. РЕЄНТ, О. С. РУБЛЬОВ (відповідальний секретар), П. С. СОХАНЬ,



О. П. ТОЛОЧКО, П. П. ТОЛОЧКО, П. Т. ТРОНЬКО, О. А. УДОД



ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА» 2013



ЕНЦИКЛОПЕДІЯ



ІСТОРІЇ УКРАЇНИ



10



Том



Т-я



КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2013



ББК 63.3(4УКР)я2 Е64


Энциклопедия історії україни т. 10 - Страница 1

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ



I8ВN 966-00-0632-2



I8ВN 978-966-00-1359-9 (т. 10) © Інститут історії України НАН України, 2013 © Видавництво «Наукова думка» НАН України, 2013



Основні принципи розміщення статей та деякі особливості подачі інформації



¦ ч  •••  •  ••• - V 7-  ••



В Енциклопедії історії України



1. Статті розміщено за українським алфавітом; російськомовні назви періодичних видань — відповідно до їхнього звучання в українській транскрипції; статті, що мають латино-мовні гасла, друкуються наприкінці останнього тому ЕІУ за латинським алфавітом.



2. Великими літерами напівжирним шрифтом з наголосами подаються або повні назви статей, або їхні головні частини; в останньому випадку менш інформативна частина друкується з дотриманням правил вживання великої та малої літер напівжирним шрифтом без наголосів. За гаслом, після коми, напівжирним шрифтом даються: повне (без інверсії) написання назви установи чи видання, а також різні уточнення реєстрового терміна. У круглих дужках зазначаються: загальновживані абревіатури до гасел, етимологічні довідки до слів, справжні прізвища або навпаки — псевдоніми, дати народження та смерті.



3. Реєстрові назви подані переважно в однині. У множині вони наводяться тоді, коли це відповідає загальноприйнятій практиці.



4. Слово чи словосполучення реєстрової назви скорочується в середині тексту до перших літер.



5. Назви вищих навчальних закладів, як правило, даються за географічною ознакою.



6. У випадках, коли абревіатура частіше вживана, ніж розгорнута назва, гаслом є абревіатура.



7. У переважній більшості дати подаються за новим стилем, однак можливі випадки, коли стиль не є визначеним. Там, де вказано старий стиль, його розміщено в дужках.



8. Назви населених пунктів подаються відповідно до адміністративно-територіального поділу, що існував у роки висвітлюваного в статті історичного періоду, а також, у переважній більшості, за сучасним адміністративно-територіальним поділом. Після означень місто, село і т. д. назви населених пунктів друкуються в називному відмінку.



9. Числа, що означають рік, подаються без слова «рік», при них може не вживатися прийменник у (в).



10. Написання іншомовних імен, прізвищ, країн, географічних об’єктів подано за чинним «Українським правописом».



11. Вживані в статтях і бібліографії скорочення та умовні позначення до карт наведені наприкінці тому.



12. Курсивом у основному тексті статей виділяються терміни, які є гаслами у цій енциклопедії, в бібліографії — прізвища авторів видань.



13. Бібліографію розміщено переважно наприкінці статті шрифтом меншого кеглю, однак можливі випадки, коли бібліографія згадується в основному тексті й друкується шрифтом звичайного кеглю.



14. В об’єднаних під одним гаслом статтях різних авторів під кожною статтею зазначається прізвище її автора.


Энциклопедия історії україни т. 10 - Страница 1

Т-34 («тридцятьчетвірка») — рад. середній танк часів Другої світової війни.



Т-34 розроблений 1938—39 на з-ді № 183 (Харків. паровозобудівний з-д). Випускався 1940— 50 в СРСР і протягом 1950-х рр. — у Польщі та Чехословаччині. Усього виготовлено понад 68 тис. танків усіх модифікацій у СРСР, 1380 — у Польщі та 3185 — у Чехословаччині. Це найбільш масовий танк в історії людства.



Протягом 1931—40 Харків. паровозобудівний з-д випускав легкі колісно-гусеничні танки серії БТ. їхнє бойове застосування у громадян. війні в Іспанії 1936— 39 виявило ряд принципових вад, у першу чергу — недостатнє бронювання. Паралельно з їх удосконаленням на Харків. паровозобудівному з-ді окреме конструкторське бюро під кер-вом А. Діка вело розробку нового танка А-20 (БТ-20) з посиленим бронюванням та поліпшеними можливо - стями колісного ходу. Після того, як конструктора заарештували за звинуваченням у шкідництві, його конструкторське бюро об’єднали з конструкторським бюро Харків. паровозобудівного з-ду, яке очолював М. Кошкін. Йому доручили доопрацювати проект А-20 і паралельно розробити проект А-20Г (А-32) з посиленим (за рахунок відмови від колісного ходу) бронюванням та озброєнням.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •