Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХУІ-ХУІІІ ст - Страница 4

Розглянувши життя та діяльність гетьманів-державотворців, щоб викінчити свою тему, мені доведеться звернутися ще до двох иідтем: про те, як бачили наші предки державу в ідеалі, тобто утопічно; як мріяли про справедливий і щасливий устрій, і яким його уявляли; зрештою, якого правителя бажали в себе мати в супротилежність до реального. Мушу сказати, що ця тема в українській науці фактично не розроблялася, хоч певні принагідні міркування й розвідки в дослідників були. Адже це й справді цікаво: не лише докладно оглянути те, як ми боролися за свою державу, але яку висновували у мріях своїх. Про те, що утопічні суспільства вимріювалися мислителями Заходу, знає в нас кожна освічена людина, а те, про яку державу мріяли ми самі, — таки мало хто відає. Виявляється ж, що й тут не пасли задніх, більше того, як показав зібраний мною матеріял, українці ідеально хотіли бачити свою землю як зосередження добра, свободи й добробуту, а образ правителя її розумівся як супротилежний до тирана, — мав той бути мудрий, лагідний, поміркований і турботливий за народ.

І нарешті ставлю ще одну проблему, як на мене, важливу в осмисленні державотворення: чим були і яку функцію виконували українські літописи, щедро творені в часи Козацької держави, тобто знову хочу продивитися ту ж таки її історію через літературні пам’ятки, цього разу літописні. Аналізуючи цей матеріял, я дійшов висновку, що українські літописи творилися з кількох спонук: державної потреби, в погодженні з політикою того чи іншого гетьмана, в інтересі чужих держав (колаборантські) та з індивідуальної спонуки. У такому розрізі українських літописів до мене не розглядали, а без цього й розвитку нашого історичного мислення не збагнути.

Оглядаючи одну з ідей українського державотворення, я не охопив її всю, а розглянув тільки значний період, козацький, зачепивши, певною мірою, епоху польську, у якій цей лад утворився. Загалом, історію Української держави, на мою думку, треба поділити на ряд епох та періодів і відповідно їх і розглядати. Дозволю собі зробити таку періодизацію:

1. Епоха архаїчна, яку складають політичні утворення на нашій землі до становлення першої слов’яно-української держави — царства антів, незалежно від того, які народи і якого етнічного кореня їх творили, — духовно ми є спадкоємцями всіх культур, археологічних та державних, що існували на нашій землі, бо з тих коренів ми й вийшли. Я прихильник думки, що українці на своїй землі — автохтони, але етнічне формування нашого народу - складна, переливна, з'єднана з різних стародавніх етнічних компонентів структура. Отже, всі народи, котрі жили на нашій землі і які з історичного ареалу позникали, більшою чи меншою мірою влили свою кров у наш етнофонд та генофонд. Вважаю, що саме па такій поліетнічній, різноплемінній основі ми й постали, як, до речі, й інші сучасні народи, через що й трипільську культуру, і Скіфську, і Киммерійську держави, й історію всіх племен та народів, що жили й діяли на території України (готів, гунів, аланів, роксолан, сарматів, аварів тощо), маємо вивчати як свій духовний (чіадок і як той гумус, на якому виріс наш народ. До речі, така точка зору проходить через усі наші літописи.

2. Епоха перших слов’янських політичних утворень на нашій землі: Антська держава і похідна від неї — держава Кия, ІЦека, Хорива; пізніші утворення: входження в Хозарську державу, Ку-явія, держава Дира та Оскольда тощо.

3. Епоха Київської Руси-України від князя Олега до створення Галицько-Волинської держави. Ця епоха розкладається на три періоди: дохристиянський, період самодержавний і період роздроблення.

4. Галицько-Волинська держава, створена виключно на українському терені.

5. Держава Великого князівства Литовського, яку маємо розглядати не як час іноземного поневолення, а як східнослов’янське утворення, що було політичним спадкоємцем Київської Руси-України, на чому активно наголошував історик цієї держави з XVI ст. Матвій Стрийковський. 11а той час Україна входила в союзне утворення литовців, білорусів та українців, останні мали свої автономічні князівські структури.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.