Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХУІ-ХУІІІ ст - Страница 6

Третій період — повстання Богдана Хмельницького, його називають ще Визвольною війною, яке й вибухло через те, що процес мирного, еволюційного виростання й утвердження Козацької держави став уже безвиглядний. Ця війна тривала до смерті великого гетьмана в 1657 р. й далі, а зовсім не до 1654 р., як часОхМ і тепер, цілком фальшиво, в догоду російській імперіялістичній історіографії, продовжують датувати деякі історики. Цей третій період, на мою думку, завершується встановленням Великого князівства Руського за Гадяцьким трактатом, що було вищою точкою прагнень самого Б. Хмельницького, — це сталося вже за Івана Ви-говського. Падіння ж Виговського (1659) позначило кінець епохи Б. Хмельницького, тобто цього третього періоду.

Четвертий період — Руїна. Вона почалася не з І. Виговського, як часом пишуть, а з Юрія Хмельницького, тобто з розколу України на два гетьманства, вбирає в себе роки гетьманування самого Юрія, Я. Сомка, 1. Брюховецького, Д. Многогрішного, П. Дорошенка, М. Ханенка та частину періоду І. Самойловича завершується падінням Чигирина в 1678 р., а перед цим — падінням П. Дорошенка. Це період роздроблення України, час важких її бід.

Зрозуміло, чому наступає п’ятий період — стабілізація Козацької держави (в російській протекції) на Лівобережжі — народ утомився й прагнув спокою. На Правобережжі в цей час ведуться тільки спроби відновити козацьке управління, певною мірою й щасливі. Гетьманували тоді на Лівобережжі І. Самойлович та

1. Мазепа. Період цей тривав до 1700 р., а на Правобережжі до 1702 р., коли було придушено повстання С. Палія. На Лівобережжі він завершився з початком Північної війни Росії зі Швецією.

Шостий період 1702-1724 рр., який завершився смертю Павла Полуботка, — час експансивної ліквідації козацької автономії Петром І, тобто російський цар почав запроваджувати ту ж таки політику заковтування, яку вела щодо України Польща. Через це повстання І. Мазепи, а потім і П. Орлика, було закономірною реакцією козацтва на цей процес, так само й «тихий бунт» І. Скоропадського, і «паперова війна» Павла Полуботка. Зі смертю П. Полуботка та ув’язненням його прибічників (дехто також загинув) у казематах Петропавлівської фортеці починається (точніше, він почався зі смертю І. Скоропадського, а після смерті П. Полуботка утвердився остаточно) той-таки процес, що й за Польщі після поразки повстання Я. Остряниці; тоді козацькою автономією почали керувати польські комісари (навіть полковники були замінені на поляків); а за Петра І Україною почала правити Малоросійська колегія, так само й чимало полковницьких міст посіли іноземці, зокрема й росіяни. Отже, Петро І ліквідацію Козацької держави провадив за польською схемою, але жорстокішими та брутальнішими методами, вживши й відвертого геноциду (винищення козаків як державотворчої еліти в далеких військових походах та на канальних роботах, про іцо скажемо далі у відповідному місці; тотальний вивіз у Росію українських учених людей; масові ув’язнення і терор Таємної канцелярії, що передчасно обезкровило націю й не дало їй сили піднятися на нове національно-визвольне повстання, ідентичне до повстання Богдана Хмельницького). Цей період можна продовжити до 1727 року, тобто до року відновлення гетьманства.

Сьомий період, від Данила Апостола (1727) по гетьманство К. Розумовського (1764), на Правобережжі — по 1768 р., коли ви-бухла Коліївщина: час агонії Козацької держави, хоч обидва гетьмани робили реальні, щоправда, нещасливі спроби її реанімувати — про це в нас буде докладна мова. Сюди ж кладеться дипломатична війна Пилипа та Григора Орликів із Росією з еміграції, їхні спроби організувати антиросійську коаліцію європейських держав, що допомогло б відновити Козацьку державу й гарантувало б її свободу та незалежність. Перехід Запорозької Січі під царську руку позбавив П. Орлика мілітарного скріплення його планів. Завершився цей період падінням Козацької держави.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.