Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Повернення отаманів Гайдамацького краю - Страница 8

Уважаемый Роман Коваль!

Ваши передачи “Отамани Гайдамацького краю” и познавательны, и интересны. Но повествуя о непристойных деяниях большевиков, Вы так излагаете материал, будто все большевики по национальности были русскими. И Вы как бы говорите слушателям: “Дывиться, на що тилькы здатни ци прокляти москали’.

Но почему же Вы объективности ради не проклинаете заодно и латышей? - ведь это латышские стрелки защитили Ленина и компанию в 1918 году.

Почему Вы не проклинаете евреев? - чего Троцкий один стоит!

Почему Вы не проклинаете чеченцев? - в день очередной годовщины депортации - 23 февраля 2000 года - радиостанция “Свобода” на украинском языке сообщила, что именно чеченцы во время гражданской войны спасли советскую власть, а она ответила черной неблагодарностью.

Если позволяете себе откровенную необъективность, то Вас не должна шокировать “объективная” (в кавычках) позиция оппонентов: “В России не было бы ни голодомора в Поволжье, ни кровавой “антонов-щины”, ни сталинских репрессий, если бы не банды украинцев под ко-

Мандованием Нестора Махна, которые дезорганизовали тылы белой армии и тем самым не позволили благородному русскому генералу Деникину покончить с большевизмом в зародыше”.

Вы, надеюсь, поняли свою ошибку; и было бы хорошо, если бы Вы громогласно извинились перед русскими за неправильно поставленные акценты.

БЛОХІН Юрій Васильович м. Ізмаїл Одеської обл.

Не треба забувати

З огляду на всезагальний пацифізм, яким охоплене наше сьогоднішнє суспільство, радіопередача Отамани Гайдамацького краю” - це щось майже унікальне. Не треба забувати, що за останні десятиліття у нас не збільшилося друзів і не поменшало ворогів.

Святослав ВАСИЛЕНКО смт. Немішаєве Київської обл.

Вам Богом подаровано...

Історичний клуб “Холодний Яр” став спадкоємцем великих духовних національних скарбів, які були, здавалось би, на віки вічні схоронені та знищені. Вам Богом подаровано не тільки їх віднайти, видобути з найглибших недоступних глибин, але й віддати в найяскравішому блиску людям, сучасникам, читачам, вашим шанувальникам.

В умовах глобалізації ваша дивовижна, викінчена до останньої краплі духовної суті відданість національному відіграє захисну, оберігаючу роль.

Станіслав МАЗУРИК м. Шпола Черкаської обл.

Увіковічнити спалені українські села

Вислухав (на жаль, не повністю) чергову передачу із циклу “Отамани Гайдамацького краю”. Боже Всемогутній, Ви не можете навіть уявити собі тих почуттів, що заполонили мою душу! Справа в тому, що я народився, виріс і проживав до 21-го року свого життя в тих самих спалених будьонівцями Березняках, про які Ви оповідали... Лише через 80 років українці отримали змогу почути правду про ті страшні події. А я її почув, коли мені було років 10 - 12, - від своєї покійної бабусі Ми-лидори... Вона оповідала про той жах... Здається, на свято Покрови її батько Мусій пішов на леваду вкосити трави теляті, де і був зарубаний шаблями тих бузувірів - будьонівців, а потім почалась розправа над селом. Бабуся розповідала, як у двір заїхало кілька вершників зі смолоскипами. Вона почала благати, щоби зглянулись над малолітніми дітьми та хворою. Та де там. “Винасі старуху, будем дом паджигать” - і все...

Поки мої рідні Березняки офіційно не стануть в один ряд із білоруською Хатинню, чеським Лідіце і в’єтнамським Сонгмі, я сумніватимусь у справжності нашої незалежності.

Леонід КАРДАШ м. Лубни

Радіопередачі “Отамани Гайдамацького краю” суттєво впливають на пробудження національної свідомості українців і сприяють торжеству історичної справедливості.

В передачі про отамана Ананія Волинця було назване прізвище посадовця - колишнього заступника Генерального прокурора України Олександра Христенка, який Волинця - борця за українську державність, не хоче реабілітувати, вважає винним і справедливо засудженим до розстрілу. Який цинізм! Який глум над патріотами України!

Таких антиукраїнців та їхніх покровителів повинні знати. Знати й їхню адресу, місце роботи, аби можна було направляти протести, щоб їх знімали з посад. Нехай цього і не станеться, але дамо зрозуміти всім, що в Україні антидержавникам, людям, які зневажають нашу мову, культуру, місця в державних структурах нема.

В. ЮРЧАК

С. Дублянка Краснокутського р-ну Харківської обл.

Віри в мій народ не втрачаю

Читаю праведні труди про отаманів “Од слова до слова, // Не минаю ані титли, // Ніже тії коми”, намагаюсь осмислити й усвідомити той масив імен, титанічної витримки і свідомої самопожертви в ім’я України і стверджуюся в Істині, що Україна, українці - це Храм на крові...

Примножуючи знання, примножую безодню печалі в собі, але віри в мій народ не втрачаю.

Леонід ЛЕОНЕНКО м. Одеса

Яка “злагода” нам потрібна?

Впевнений, що “Отамани Гайдамацького краю” запалять у душах нових поколінь фанатичну любов до України. ‘ І повіє огонь новий” - і з Холодного Яру, і з Умані, Запоріжжя, Батурина, Базара, Крут, Конотопа, інших місць великого чину.

Віктор ЗЕЛЕНСЬКИЙ м. Конотоп Сумської обл.

Перша світова в долі українського народу

Скільки радіо - і телепередач за останні десятиліття було присвячено Другій світовій війні! Чому ж такого ажіотажу немає, коли мовиться про Першу світову? Чи різні народи брали в них участь?

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.