Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

“Славний для всіх часів чоловік”: князь Костянтин Іванович Острозький - Страница 4

Для історії князь Костянтин Іванович Острозький був увічнений у візуальному образі найважливішої битви його доби - битви під Оршею. До сьогодні зберігається тогочасна (XVI ст.) великоформатна (168x260 см, пізніше вона була обрізана й нині має розміри 162x232 см та зберігається у Варшавському народовому музеї) картина, яка зображає грандіозне поле бою і самого кн. Острозького на чолі литовського війська. Картина на дубових дошках датується 1520-ми, або 30-40-ми рр. XVI ст. й атрибутується майстру з кола (школи) Луки Кранаха-молодшого, який міг бути безпосереднім учасником битви. На картині близько тисячі постатей із характерними рисами облич. Костянтин Іванович тричі зображений на картині, що відтворює розгортання трьох етапів битви: під час переправи литовського війська гетьман спостерігає за процесом на правому березі Дніпра, під час керівництва складним маневром повороту литовського посполитого рушення, під час переслідування московського війська. У другому епізоді гетьман є центральною фігурою, він зображений на коні, але, на відміну від свого оточення та загалом воїнів, без шолома, простоволосий, сиві пасма волосся розвіваються в русі, борода з сивиною спадає на груди; обличчя натхненне, видовжене, князь усім тілом і душею ніби мчить, показуючи правою рукою напрямок удару; особливо виділяється шабля в коштовній оправі - вона не вийнята з піхв: мудрий воєначальник (“премудрая глава”) орудує не мечем, а розумом великого стратега, керує битвою, а не веде своє військо з оголеною шаблею. Цей образ чи не найкраще відображає поширену думку про визначного воєначальника (не воїна), статечність та благообразність князя. Окрім того, цей образ найкраще відповідає документальним описам князя: невеликого зросту, доволі субтельного. Нарешті, художник чітко зобразив штандарт із гербом Острозького (Огончик і Леліва)16. То ж ці портретні зображення К. І. Острозького вважаються найбільш автентичними, на відміну від пізніх парадних портретів, де образ гетьмана “списувався” з образу його сина Василя-Костянтина. Проте найбільш “точним” все ж мав би бути образ Костянтина Івановича на медалі 1516 р., котра зберігалася у Дер-манському монастирі й була вмонтована у дерев’яний хрест, однак вона, на жаль, не збереглася (чи не віднайдена) та відома лише за описами XIX ст.17.

Інші портретні зображення К. І. Острозького також є образами водночас воїна (у гостроконечному шоломі й кольчузі) та великого гетьмана литовського (парадний портрет, як вважають, прижиттєвий, оскільки схожий із надгробком; зберігся у кількох копіях XVII-XVIII ст. - Державний історичний музей Російської Федерації, Львівський національний музей, Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Державна картинна галерея Республіки Білорусь (Мінськ); одну з копій виконав у 1620-х роках Ян Косинський)18.

НАПЕРЕДОДНІ СЛАВИ

Ранній період життя Костянтина Івановича практично невідомий - він не відклався в документах, літописах, хроніках, листах і записках іноземців. А відтак, молодий князь нікого не цікавив, ранній (дитячий та юнацький) період його життя не хвилював суспільство (сучасників), яке цікавила лише велич справ зрілих людей, котрі лише після виповнення повноліття (за Першим литовським статутом - 18 років) починали діяти, робити щось суспільно значиме, і лише щодо святих у житіях схематично змальовувалося їх дитинство як початки благочестя (ангельська душа дитини “продовжувалася” благочестивим життям у зрілому віці).

Навіть щодо дати народження князя в історіографії існують суперечності, називаються 1436 (С. Кардашевич), 1460 (Ю. Вольф), 1461 (А. Ярушевич), 1463 (Л. Романовський) рр. Перша дата цілком нереальна: батько Костянтина Іван Васильович народився не раніше 1429 р. (його батько Василь Федорович одружився з кн. Ганною у 1428 р.). Наступні дати визначаються методом віднімання 70 років (вказаний А. Кальнофойським у збірці епітафій 1638 р. вік життя Острозького) від дати смерті (1530 чи 1533) князя. Як нині встановлено, Костянтин Іванович помер наприкінці літа 1530 р. (див. далі), а відтак, він мав народитися близько 1460 року.

Саме ім’я князя може вказати на приблизний місяць і день його народження: ім’я Костянтин не було родовим, отже, воно мало бути наданим князеві при хрещенні. Із 26-ти православних святих із таким іменем, у руських святцях значаться лише 7, а в XV ст. у руських землях ВКЛ шанувався, ймовірно, лише св. рівноапостольний Костянтин Великий - римський імператор, який надав християнству статус державної релігії, переніс столицю імперії в місто, що отримало його імення Константинополь і яке стало сакральним центром для Русі. Символічно, що імператор Костянтин прославився, насамперед, як великий воєначальник, а вже потім як захисник християнства. З’явлений йому на небі хрест із написом “Сим победиши” став символом його числе-нних перемог і, насамперед, спасіння душі. Всі перераховані “властивості” рівноапостольного імператора, передавані в агіографії, ніби передрікали майбуття дитині з дому Острозьких, названій цим іменем, оскільки з моменту хрещення саме св. Костянтин Великий став його патроном. Шанування святого випадає на 21 березня (хоч він помер 22 березня 337 р.), а отже, хрещення Костянтина Острозького мало відбутися, ймовірно, саме на це свято, тобто хлопчик народився принаймні за місяць до того (за каноном, хрещення хлопчика мало відбуватися на сороковий день після народження), або ж за короткий термін до чи після Костянтинового свята.

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.