Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 1

Володимир Свербигуз


“Духовні персони і діти померлого духовенства відповідно до точного українського (малоросійського) права є шляхетством, тобто за привілеями короля Жиг-мунта Августа українському (малоросійському) народу 1569 року... Згідно з гетьманськими вольностями, багато разів всемилостиво підтвердженими, для козаків немає іншого звання як тільки шляхетського, під час розправ у судах козакам, як вибірним, так і підпомічникам завжди шляхетська пов'язка одягалася. Бідність честі не губить”.



З донесення Гадяцької полкової канцелярії Комісії генерального опису від...



Грудня 1765 року.



Зміст.



1. Козацьке питання на партикулярних сеймиках......................................................7



2. Україна на переломі................................................................................................ЗО



3. Всеукраїнські шляхетські Сейми. Українська Річпосполита  .......................50



4. Гадяцький ключ.......................................................................................................77



5. Шляхетська опозиція за часів Катеринінської комісії.........................................84



6. Гуральництво в Лівобережній Україні...................................................................92



7. Шляхетські легітимаційні комісії кінця XVIII — початку XIX ст.........................98



8. Шукання козаччини...............................................................................................110



9. Світські парламентарні інтриги початку минулого століття..............................113



10. Взаємини шляхетства Західних губерній з органами державної



Влади кінця XVIII — початку XIX ст....................................................................126



11. Шляхетські депутатські зібрання Лівобережної України на



Початку XIX ст.......................................................................................................148



12. Виборювання права українських чинів на шляхетство......................................165



13. Права польських чинів на шляхетство на кресах...............................................199



14. Питання про чиншову шляхту на сесіях шляхетських зібрань.........................208



15. Шляхетство в польсько — російській війні 1831 року.......................................213



16. Причорноморське шляхетство.............................................................................217



17. Утворення і діяльність комісій з ревізії дій шляхетських



Депутатських зібрань.............................................................................................218



18. Полюбовне розмежування земель Лівобережної України................................228



19. Статут як основний закон Гетьманської України...............................................230



20. Європейські традиції великопанської культури на Україні.............................240



З



Шановний читачу! Ви придбали красиву книжку, присвячену п. Валентині Будянській. Оповіді моєї мами про давнє минуле роду небагатих, але славних традиціями і працею полтавських панів спонукали мене поринути в архівні дослідження буття шляхетства на Україні і взятися за перо. Пригадую, як на третіх генеалогічних читаннях пам'яті Вадима Модзалевського, що відбулися в грудні 1997 року, було розпочато цікаву дискусію про пріоритети не тільки геральдичної і генеалогічної наук, але і вцілому українських цінностей. Тоді я відчитав реферат "Шляхетська термінологія”. Початок промови наслідував тему дискусії : "В Києві третій раз проводяться генеалогічні читання, під час яких поважні промовці подекуди дають однаковим явищам різні назви. Це не дивно, бо кожний доповідач надає своїй промові певне ідеологічне забарвлення і особисте бачення проблеми. Пригадаймо, як було трактовано в історіографії назву козацтва - як військових поселенців, гайдамаків, вільних військових оборонців, як лицарів - залежно від ідеологічного замовлення системи або окремих правителів. Отже, найпершим запитанням, яке постає під час генеалогічних читань, є вживання тотожних термінів шляхетства або дворянства для визначення власної назви привілейованого стану на Україні. Місцеві історики несправедливо уникають трактування питання, нерідко підміняючи цілі галузі науки примітивним трактуванням боротьби орієнтацій. Польські діячі визнають наявність на Україні тільки польської аристократії, а російські підтримують тезу народовців про безкласовість українського суспільства, що нібито доводить неспроможність державного будівництва. В такій генеалогічній рутині шляхетська термінологія перебуває до цього часу”. Розглянувши історію гетьманських надань шляхетської гідності козацькій старшині і складнощі в початковому розвитку російського дворянства, описані в книзі князя Щербатова "О повреждении нравов в России”, промову завершено так: "Переконливо бачимо, що вживання термінів дворянства і шляхетства є не генеалогічним, а швидше філологічним питанням. Отже, належить не калькувати російську термінологію, а вживати традиційні українські назви:

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.