Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 11

“С того гетьмана кожний лицар нех ся учить, Як би ти мав на світі живот свій кончить”.'"1 Українські гетьмани мешкають у Черкасах із правами королівських помісників у краї, а з утворенням на Україні військового трибуналу як властелини (правителі).*1001 Найпершим українським привілеєм є право утримання національної армії - Запорозького війська, розписаного по реєстрах по полках. В XVI-половині XVII ст. реєстрове козацьке військо називається “Військом Українним”.*1011 Шляхетство на сеймиках розглядає військові питання, серед яких найцікавішими є постанови про укріплення українських замків і обговорення щорічних Конституцій під спільною назвою “Оборона України”. Сеймикові постанови 1527, 1591, 1609, 1613, 1620, 1654 та ін. кажуть про збільшення регулярних військ для захисту України, про утримання реєстрового козацького війська і характер його діяльності. Українські військові частини першої половини XVII ст., які формуються українським шляхетством і реєстровим гетьманом, складаються із Запорозького війська, шляхетських кварцярних частин, які називаються Українським коронним кварцярним військом, і надвірних козацьких хорунгв. Сеймики обговорюють сутність козацьких чинів і лицарських рангів в українському війську, про службу польських і українських гетьманів. Неодноразово підіймається питання про сутність гетьманської влади. Наприклад, 1667 року Чернігівський сеймик висловлюється про недоцільність призначення гетьманів дожиттєво.*1021 1710 року Подільський сеймик стає на захист збереження прав і привілеїв гетьманів.*1031 В часі розвою шляхетської демократії сеймики ухвалюють обрання гетьманів і про їхнє нагородження. Наприклад, 1671 року Київський сеймик затверджує на гетьманство Михайла Ханенка, а наступного року рекомендує нагородити його'1041. Київські депутати прохають 1671 року на Варшавському Сеймі про допомогу козакам, вірним державі. Шляхетство обговорює козацькі проблеми і кваліфікує політичні дії козацтва. Так, 1666 року Брацлавський сеймик приймає рішення про переслідування гетьмана Павла Тетері за вбивство воєводи, київського сенатора Виговського, колишнього гетьмана. Цього року у зв'язку з утворенням Миргородського воєводства*1051 засновано і проведено сеймик. При перших непорозуміннях поміж королем і козацтвом місцеве шляхетство виступає посередником. Шляхетські депутати беруть участь в укладанні угод короля з козацтвом. 1672 року Брацлавський сеймик навіть висловлюється не укладати угоди з гетьманом Ханенком без участі шляхетства.'1061 За всю історію парламентаризму таке шляхетське право було зігнороване чи не єдиний раз. Шляхетство рішуче протестувало проти так званої Андрусівської угоди, на яку не були допущені депутати шляхетства від України.'1071

Козацтво, реєстри якого складалися з місцевих елементів, з поміж інших станів найяскравіше виражає українські національні інтереси, але іноді прагне досягнути їх незаконодавчим шляхом соціальних зрушень. Місцеве шляхетство підтримує домагання козаків примножити національні права, прагне втілити їх у життя шляхом законотворення, а тому рішуче заперечує будь-які анархічні вияви, які подекуди виникають у поспольстві і козацтві. Козацькі заворушення в ті часи виникають з різних причин - насамперед, внаслідок боротьби шляхетських партій (литовського, польського і українського походження) за впливи в козацтві. Цьому сприяє соціальне підгрунтя - на східних кресах колонізоване селянство не бажало цілковитого закріпачення за поміщиками (такі селяни мали вольність на час) і тому залюбки підтримувало заворушення. Це було джерелом покозачення населення, яке наслідувало козацькі звички і спосіб існування, але не отримувало вольність відповідно до станових прав. З цього середовища з середини XVII ст. породилася низка бунтарів і самопро-голошених гетьманчиків. Прислів'я “Де два українці, там три гетьмани” потрібно відносити саме до таких діячів. Службове козацтво, вписане до реєстру Запорозького війська і яке перебувало при хорунгвах, належало до лицарського стану і користувалося шляхетськими правами. Заворушення покозаченого населення і подекуди участь у них козаків розглядаються Сеймами і сеймиками в руслі “сваволі домової” (військової, шляхетської, козацької, селянської, ін.). 1649 року Адам Казановський виступив на Сеймі з приводу Хмельниччини. “(Уіоіабопет Іедит еі орргезвіопет) порушення прав і утиски козаків,-каже він,- в цьому винна, напевно, шляхта. Козаки здавнини володіли упривілейованими вольностями і відважно служили Речіпосполитій”.

Чин гетьмана відомий у Чехії як цивільний чиновник. З XIII ст. гетьмани служать на старостинському уряді в Моравії і Шльонську (наприклад, гетьман Моравського маркграбства) 1547 року засновано адміністративний уряд гетьмана міста Праги. В Польші, Литві і на Україні гетьман посідає вищий військовий уряд.*108’ Першим гетьманом в Польші вже був 1461 року Петро Дунін. Першим великим польським гетьманом 1492 - 1499 років був галицький староста Станіслав Ходецький.(109) Існував чин гетьмана Київського князівства з правами головнокомандувача української армії. З часом функції українського гетьмана питомо змінюються.

Перші відомості про парламентарну діяльність козацьких провідників через давнину часу носять вривчастий характер. На супліку українського гетьмана Венцеслава Святолдовича (Л/епсезІал/ вм/фоІСІОУУІсг) про зневагу литовських чинів до української шляхти 13 квітня 1409 року польський король Ягелло оголошує привілей про урівняння прав ПОЛЬСЬКОГО, литовського і українського лицарства і народів*110’- 7 березня Збігнев Олесницький отримує від короля Варненчика привілей про підтвердження українських прав і про обрання місцевим шляхетством чиновників земських і міських судів. 1511 року на Піотрковському Сеймі за поданням українського гетьмана розглянуто проект організації козацьких військ. Вперше посаду українського гетьмана внесено до

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.