Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 3

Поступово шляхта заволодіває правом видання законів, оголошення війни, встановлення податків, призначення різнорідних громадських обов'язків. Тобто керівництво державою переходить до цього стану/51 Виключні шляхетські парламентарні права унормовано Конституцією “Nibil novi” (Нічого нового) від 3-7 травня 1505 року, чим назавжди унеможливлено створення абсолютної монархії. У передмові до Конституції сказано: “Нічого нового відтепер в усі часи не може бути постановлено поза Нами (королем), наступниками нашими без спільної згоди і ради земських послів”/61 Конституція 1505 року закріплює розвій шляхетського парламентаризму, встановлює ієрархію партикулярних сеймиків на чолі з Вальним Сеймом, повноваження яких розмежовані, чим закріплені формальні підстави шляхетської демократії/71 Земські сеймики в корінній Польші беруть початок з XIII ст. з так званих панських віч/81 Такі організації відомі і на Україні. Наприлад, наприкінці XIV ст. діє Сіверська панська Рада. 26 квітня 1388 року князівсько-боярська Рада Корибута оголошує, що “наша добра рада за згодою, а не приневоленням всього поспольства бояр “висловлює послух” великому і славному Володиславу, з Божої милості королю польському і інших земель господарю, і чесній Ядвизі, королівні, дітям його і Короні Польській”/91 З давньоруських часів в Київському князівстві і Волинській землі проводяться з'їзди землево-лодарів/101 Походження сеймиків, без сумніву, є польським, хоча є великою подібність до боярських з'їздів, які скликалися великими князями київськими/111 Сеймики скликаються універсалами королів, наказами воєвод або за ініціативою місцевого шляхетства. Предсеймові

Сеймики завжди скликаються королем - за 8-9 тижнів до початку Вального Сейму в усі місцеві канцелярії надсилається королівський універсал і питання для обговорення. Останні надсилають копії документів магнатам і урядовцям. Статут 1566 року не обмежує предмета обговорення сеймика тільки запитаннями і справами, запропонованими королем. Право голосу на сеймиках мають місцеві осідлі шляхтичі, які володіють спадковими або заставними маетностями, а також такими, які віддані в користування дожиттєво (emphiteusis). Цим правом користуються всі місцеві чини (воєвода, каштелян, єписопи та ін.) і козацька старшина. Відсутні на сеймикових сесіях сенатори і землеволодарі наражаються бути оштрафованими.(12) Статут 1566 року так окреслює депутатське коло повітового сеймику: “На такі сеймики мають з'їжджатися і бувати воєводи і каштеляни, земські урядники, за ними князі, пани і шляхта того повіту і воєводства”, (розд. Ill, арт.5 ).(13) В артикулі Статуту 1566 року “Про повітові сеймики” вказано мету заснування сеймику - “для ліпшого порядку в усіх речах і в способі досягнення справедливості і оборони, щоб на сеймиках за волею всіх такі земські потреби розглядалися і вирішувалися”.(14) Діяльність сеймиків також регламентується Конституціями. Так, відповідно до Конституції 1591 року реляційний сеймик заслуховує справоздання послів останнього Вального Сейму, розглядає прийняті Конституції, затверджуючи або відхиляючи їх, отже перетворюється на свого роду місцевий Сейм. Відповідно до Конституції 1578 року депутатський сеймик збирається для вибору депутатів до Коронного Трибуналу*151. В генеральних і партикулярних сеймиках засідає “панове рада”.(16) Сеймики приймають постанови т. зв. Laudym або ухвали.'171

Питанням розвитку шляхетського парламентаризму у вигляді сеймів і рад присвячені “Сеймові казання” Петра Скарги, оприлюднені після нещасливого Сейму 1597 року. Автор ставить в опозицію до короля Сейм як демократичний парламентарний інститут. Він погоджується відібрати ряд шляхетських вольностей, щоб підпорядкувати їх єдиному праву. Для уникнення анархії Скарга пропонує піднести авторитет урядів і права. “Сеймові казання” - це “єдиний потужний крик” про потребу авторитету для шляхетських депутатів на Сеймі, яких Скарга називає “необачними”. Для нього “право є тільки наукою життя і вервечкою людських справ, в яку спрямовують свої вчинки”.(18)


Найперші сліди діяльності сеймиків на Україні зустрічаються з першої третини XV ст. 1428 року сеймики відбуваються в Києві і Луцьку з нагоди прибуття князя Вітовта. Перша згадка про діяльність сеймиків у Галичині припадає на 1431 рік. Два роки поспіль під час Вишенської конфедерації Червоної Русі і Поділля в актових паперах говориться “про українські (руські) земські сеймики”. 1441 і 1480 років відбуваються генеральні (спільні загальнокрайові) сеймики Галичини і Поділля.(19) Перші відомі документи про шляхетську парламентарну діяльність на Україні - листи Сигизмунда другого гетьманові князю Костянтину Острозькому від 9 квітня 1523 року, до панів рад Волинської землі від 14 грудня 1527 року і в статутовій підтверджувальній грамоті обивателям Київської області від 1 грудня 1529 року.(20) Діяльність партикулярних сеймиків на Україні унормовано жалуваною грамотою короля Сигизмунда Августа 1565 року. На Волині задовго до 1565 року (перед заведенням земських судів) Луцький, Кремінець-кий і Володимирський сеймики обмежують судову владу помісників. Вказані сеймики приймають апеляції і навіть втручаються в процес су-дівництва помісників.'21*

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.