Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 4

Отже, сеймики є основою, на якій збудовано шляхетський парламентаризм. Сеймики (шляхетські з'їзди) володіють питомою владою в своєму краї. Насамперед, шляхта має два важелі управління. Перше. В випадку порушення шляхетських прав з боку короля при потребі шляхта самочинно збирається на сеймик і радиться про свої справи. Друге. Центральна влада (Сейм, король) не можуть без згоди сеймиків нав'язувати власну волю республікам і краям. Без згоди сеймику жодний нормативний акт (Конституція, сеймова ухвала, королівський універсал) не може бути впровадженим в життя на даній території. Проте, самостійно сеймик не може приймати нормативні акти навіть в межах свого краю, а тільки має подати своє рішення для затвердження Сеймом або королем.'22*

В XV ст. в Галичині генеральні сеймики відбуваються в Вишні, Кросно, Коломиї, Львові, Грудку, Мостиськах; в XVI ст. переважно у Вишні, а партикулярні - в Саноці, Львові, Галичі, Рогатині, Трембовлі та інших містах. Генеральні сеймики називаються “Сопуеггііо”, “СопуєпНо делегат

Іеггезіт”, “Оіеіа рагіатеїиит депегаїе”, “СопуєпНо рагйсиїагіз”.'231 У XVI ст. всеукраїнські генеральні сеймики скликаються у Володимирі - Волинському.(24) Під час адміністративної реформи 1565 року засновано повітові сеймики в Києві, Луцьку, Володимирі, Кремінці, Брацлаві, Вінниці, ін<25>. Сеймики Руського воєводства проводяться в Судовій Вишні, рідше у Львові, Землі Галицької - в Галичі, а Подільського воєводства - в Кам'янці - Подільському. Місцем зібрання сеймиків Київського воєводства є Київ і Житомир, а з 1659 року - Володимир-Волинський. Сеймики Волинського воєводства скликаються в Луцьку, рідше у Володимирі або Кремінці. В Брацлавському воєводстві до 1598 року сеймики проводяться в Брацлаві, потім у Вінниці. В Чернігівському воєводстві сеймики збираються в Чернігові.1261 До середини XVI ст. вишенська шляхта обирає до Посольської палати (ізби) 14 депутатів, подільська 4, а з прийняттям Ординації 1552 року - перша 5, а друга 2.(27) До середини XVI ст. волинська шляхта обирає 6 послів, а київська і брацлавська разом 6-10. Згодом Київський, Волинський і Подільський сеймики обирають до 6 послів на Вальний Сейм, Чернігівський 4, Брацлавський 2, а з 1754 року 4.(28) При королі Володиславі четвертому Вазі відповідно до сеймової Конституції 1635 року з королівської канцелярії поширено інструкцію про порядок проведення сеймиків, чинів і службового листування. В Руському воєводстві партикулярні сеймики є Львівськими, Перемишльськими і Саноцькими, а по повітах - у Вишні, Галичі і Хелмі. В Київському воєводстві сеймики відбуваються, як завжди, в Києві або Житомирі залежно від характеру і обставин. В Волинському воєводстві - в Луцьку, в Брацлавському воєводстві у Вінниці, а в Чернігівському воєводстві - генеральний сеймик у Чернігові. Про проведення сеймиків оголошують львівський архібіскуп для Руського воєводства, житомирський староста для Київського, Волинського і Брацлавського воєводств, а також разом із подільським воєводою для Подільського воєводства, чернігівський воєвода - для свого воєводства. Вказані чини відправляють про це листи до місцевих сенаторів, біскупів, воєвод, каштелянів і старост, також до всіх місцевих урядників (підкоморія, хоружого, чесника, стольника, судді, писаря, підсудка, войського, підчашого, мечника, підстолія, скарбника, ловчого); також по повітах до шляхти (до львівської 44 листи, перемиської 36, жидачівської 24, стрийської 20, самбірської 20, саноцької 24, пшеворської 20, дроховецької 20, галицької 40, требовельської 24, хелмської 30, красноставської 24, белзької 30, руцької ЗО, грабовської 24, гродельської 24, кам'янецької ЗО латичівської 24, київської 30, луцької 35, володи-мирської 24, кремінецької 24, брацлавської 33, чернігівської 20, новгородської (сіверської) (20); окремі листи до уроджених осіб. Крім того складаються і розсилаються фасцикули про проведення сеймиків, як правило, в кожному повіті.(29) Маршалками лицарського кола обираються найповажніші шляхтичі на Україні, відомі лицарськими подвигами і благодійною діяльністю: волинськими - Василь Семашко (1606 року), Міхал Гулевич (1607), Костянтин-Василь Острозький (1607-1608), Єжі Заславський і Анджей Фірлей (1632), Лукаш Гулевич (1638), Миколай Святополк - Четвертинський (1639), Міхал Чарторийський (1644), Станіслав Беньов-ський (1652); київськими - Філон Стрибіла (1617), Федір Сусчанський - Проскура (1618) ; чернігівськими - Микола Кисіль (1650), Прокіп Татомир (1652), Стефан Іваницький (1653), Яків Війна - Оранський (1654) .

Найголовнішими документами литовської доби на Україні, які регламентують шляхетськиі парламентаризм, є земські привілеї. Найцікавіший з них привілей Казиміра Ягелончика від 2 травня 1457 року, оголошений давньоукраїнською мовою, який поширює польські шляхетські вольності на Литовське і Руське князівства(30). Земський привілей литовського князя Олександра 1492 року визначає містськість шляхетських вольностей і сутність вищої шляхти - радних панів.*311 На прохання шляхетських сеймиків краям видаються статутові земські грамоти. 1501 року кн. Олександр дає таку грамоту Волинській області про утримання краю “відповідно до місцевого волинського права”*321. 1507 року Сигизмунд надає “Привілей всій шляхті обивателям воєводства Київського на деякі їхні права і вольності”, яким, між іншим, місцевим боярам підтверджено виключне право посідання урядів.*331

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.