Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 8

Українське шляхетство виборює національні права, питання про які виносить на Вальні Сейми. Ряд сеймових Конституцій присвячено саме цьому питанню. Середньовічний правник Ян Янушевський каже, що шляхетство Київського воєводства “подало королю Стефану (Баторію) поправку своїх прав, які їм завжди виправляти вільно”.'71' 1588 року при коронації Сигизмунда третього прийнято Конституцію “Підтвердження київських, волинських і брацлавських прав”, в якій сказано: “Київському, Волинському і Брацлавському воєводствам, їхнім обивателям підтверджуємо всі права і вольності, стародавні і нові... всілякі їхні звичаї і надані на (Люблінській) унії привілеї... На минулому Сеймі постановлено вилучити з коронних воєводств Київське, Волинське і Брацлавське воєводства. Це підтверджено попередніми

Конституціями”. Далі вказано, що шляхетські депутати Волинського воєводства прохають вирішувати судові позови “в Трибуналі або в суді, до якого викликано, де розташовані добра (маєтності).”'72' Наступного 1589 року ухвалено Конституцію “Коректура прав і звичаїв тих (Київського, Волинського і Брацлавського) воєводств.” “Призначаємо час в день Св. Яна Хрестителя на майбутніх сеймиках, - сказано в документі, - щоб обивателі цих країв від себе обрали депутата і розписали коректуру своїх прав. Цю генеральну коронну коректуру потрібно прислати коронними депутатами pro cognitione до Любліна до майбутнього дня св. Мартина”.'73' Шляхетство кожного українського краю (за винятком Галичини) обирає депутатів на генеральний сеймик в Луцьку для проведення коректури прав. Король Сигизмунд третій звернувся до українських депутатів, щоб вони склали вказану коректуру і надіслали її “українською (руською) мовою і письмом, не домішуючи латинських слів”, що і зроблено.'74' 1588 року король в Кракові підписує “Підтвердження прав київських, волинських і брацлавських”. Сигизмунд третій обіцяє українським обивателям, що “всі їхні права, свободи і вольності, стародавні і нові, видані їм 1569 року королем Його мостю в Любліні під час унії, а особливо надані тоді окремі привілеї в усіх артикулах підтверджуємо і скріплюємо про непорушення всіх свобод і вольностей і Нашою (королівською) присягою обіцяємо дотримувати. Наступні польські королі повинні все зазначене утримувати в вічні часи... На тому Сеймі інші коронні воєводства по праву правних вчинків постановили вилучити Київське, Волинське і Брацлавське воєводства, які іншим правом судяться”.'75' Коректуру прав неодноразово проведено і в Короні. Про виняткову важливість справи в окресленні прав каже 19 липня 1600 року коронний гетьман Ян Фірлей королю Сигизмунду третьому: “3 початку щасливого панування Ваша королівська мость неодноразово зверталися до всієї Корони про коректуру коронних прав. Початок вказаної коректури мусить бути таким, щоб її можливо було довести до статечного порядку. Рідко на якому Сеймі багато уваги не приділялося цьому питанню. Справді, де є таке королівство, яке б не мало своїх писаних прав? Або чи може довго існувати королівство, держава, місто, навіть маєток без порядного права? Що є кращим і здоровішим за це?”'76’ 1619 року прийнято Конституцію “Виправлення прав Волинського і Брацлавського воєводств”.'77’ Шляхетство приділяє особливу увагу розгляду питань про місцеве право і судоустрій. 1529 і 1566 років на Україні поширено перший і другий Литовський статути як польською, так і українською мовами.'78’ На Сеймах 1563 - 1568 років проведено державно-правові реформи - утворено другий Статут і земські суди. Підкоморський суд остаточно введено 1566 року, що закріплено Статутом. Підкоморій проводить розподіл або розмежування шляхетських маетностей і відповідно до Статуту призначає місце копного суду. Перших підкоморіїв на Україні було призначено королем - у Київському повіті Малхера Носи-ловського, у Мозирському повіті Миколу Служку, у Луцькому повіті Михайла Сербіна, у Володи-мирському повіті Олександра Богдановича Семашка, у Кремінецькому повіті Олексія Білець-кого, а для всього Брацлавського воєводства Семена Дешковського. Третій Статут передає вибір підкоморіїв повітовій шляхті.(80) Земський суд введено Статутом 1566 року. Судові чиновники (суддя, підсудок і писар) разом з возним беруть участь в “земському вряді”. Земський суд вирішує справи маєткові, про незаконний збір мита, про поземельні акти, про супліки на посадових осіб, записує угоди і скарги про образи, розглядає справи про загублення документів, про вивід шляхетства, розглядає за правочинністю рішень підпорядкованого йому міського земського суду. Шляхта обирає склад суду, в якому судяться представники всіх станів.'811 Судоустрою на Україні присвячено ряд Конституцій - 1576 року про виправлення українських прав відповідно до Литовського статуту'821, 1601 року “Безпека всяких судів у Київському, Волинському і Брацлав-ському воєводствах”.'831

Місцеві партикулярні сеймики жваво обговорюють судову реформу. Наприклад, Вишен-ський сеймик 1572 - 1574 років збирається для обговорення питання п'ять разів. 1 грудня 1574 року Вишенський сеймик затверджує вище воєводське судівництво (іисіісіит депегаїе огсіі-пагіит іеггагит Киззіае).'841 З приводу становлення Коронного Трибуналу 1575 року Вишенський сеймик висловлює думку, що це не може здійснитися негайно, доки остаточно не сформовано воєводського суду, підписавши: “поп сіего-дапсіо исішаїе веітіКи УУізгупвкіедо”).'851 Під час Вишєнської конфедерації 31 грудня 1575 року сеймик ухвалює відкласти ратифікацію судового питання до елекції Баторія, але згодом погоджується на Коронний Трибунал. Опікуються судовим питанням вишенські депутати Ян Фірлей, брат гетьмана Станіслава Жолкевського, Валентій Оржеховський, Ян Вейковський. 1 січня 1588 року в Ржешові під Львовом проведено сеймик Руського воєводства, на якому коронні посли Прокіп Сенявський і Ян Плаза від імені короля запевнюють галицьке шляхетство в цілості і недоторканості прав воєводства.'861

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.