Добро пожаловать!
логин *:
пароль *:
     Регистрация нового пользователя

Старосвітське панство - Страница 9

На Сеймі 1578 року утворено Коронний Трибунал, вищий суд Речіпосполитої. В березні 1581 року н? прохання литовських радних панів і шляхти видано “Спосіб прав трибунальських”. Литва також отримує вищий суд, т. зв. Головний Литовський Трибунал. На вказаному Сеймі утворено особливий трибунал для України - Луцький Трибунал. Його дію поширено на Київське, Волинське і Брацлавське воєводства, а діловою мовою визнано українську. Про утворення Луцького Трибуналу сказано в Конституції від З березня 1578року під назвою “Воєводства Київське, Волинське і Брацлавське”: “§25. Вказані воєводства судяться правом і статутом Великого князівства Литовського обраними на сеймиках суддями, а саме у Волинському воєводстві в кількості 5 осіб, а в інших по 4 на строк до наступних сеймиків. Вони судяться відповідно до порядків і артикулів, одностайно прийнятих на цьому Вальному Варшавському Сеймі і внесених до цієї Конституції. Вказаний суд засідає в місті Луцьку, відкривається в день святого Мартина (11 листопада) і користується луцькою земською печаткою. §26. З отриманням Наших королівських листів пани воєводи мусять не пізніше зелених святок скликати в повітах сеймики для обрання депутатів вказаного суду. Конституцію цього Сейму належить видати воєводам з прикладанням коронної печатки українською (руською) мовою відповідно до привілею, наданого цим воєводствам з нагоди унії на Вальному Люблінському Сеймі”.'871 Сейм 1578 року ухвалив, що порядок діяльності “Трибуналу Київського, Волинського і Брацлавського воєводств” мусить бути таким самим, як у Коронного Трибуналу.(88) Українська автономія втілювалася не тільки в дії на її території місцевих джерел права, які різнилися від корінних польських, але і в тому, що українським краям надано право при додержанні певних правил виправляти і вносити зміни в діюче законодавство. Уоіитіпа Іедит закріплює за партикулярними сеймиками право зміни положень Литовського статуту.

6 вересня 1578 року король надсилає київському, брацлавському і волинському воєводам листи з вимогою скликати на Трійцю, тобто 18 травня, сеймики для обрання суддів Луцького Трибуналу. З них відомий лише один - волинському воєводі князеві Андрію Корибуту-Вишне-вецькому. Оскільки переклад Конституції про Луцький Трибунал на українську мову в Варшаві не було вчасно здійснено, на чому наполягало українське шляхетство, то сеймики було перенесено на осінь. Луцький сеймик скликано 16 вересня 1578 року. В ньому брали участь серед інших “князів, панів, земських і урядових (дворних) урядників, всього лицарства - шляхти” волинський воєвода кн. Вишневецький, київський воєвода кн. Костянтин Острозький, на той час волинський маршалок, брацлавський воєвода кн. Януш Збаразький і представник короля стольник Литовського князівства кн. Олександр Прон-ський. На сеймику обрано 5 депутатів “на головні трибунальські посади” - волинського хоружого Григорія Гулевича, луцького войського Івана Чаплича - Шпановського, Єрофея Гостського,

Федіра Чаплича - Шпановського і князя Дмитра Козика. Протоколи засідання Київського сеймика про заснування Луцького Трибуналу не збереглися. Відомо, що київське шляхетство вітало утворення осібного трибунала, але через віддаленість не надіслало депутатів, а висловилося за проведення осібних засідань трибуналу не тільки в Луцьку, але і в кожному українському воєводстві зокрема. Брацлавський сеймик делегував до Луцького Трибуналу володимир-ського войського Василя Гулевича. Оскільки перше засідання Луцького Трибуналу відбувалося в неповному складі, то було дозволено брати участь також двом членам Луцького земського суду князю Остапу Сокольському і підсудку Івану Хреницькому. Ці особи не брали участі в голосуванні при винесенні рішень.*891

Цікаво, що римо - католицьке духовенство виступило з протестом з приводу діяльності Луцького Трибуналу. 18 вересня 1578 року луцький каноник Ян Альбініус на сеймику перед шляхтою оголосив протест від імені берестейського біскупа Вікторина Вербицького і підлеглого духівництва, що вони не погоджуються з утворенням нового трибуналу, про що казав біскуп і раніше на Вальному Сеймі, і не збираються йому підпорядковуватися, бо буцімто мають верховного покровителя самого короля. В грудні 1579 року луцький біскуп подає протест королеві. Формальною підставою супліки було незнання трибунальськими суддями латинської мови. Біскуп запевнює, що визнає як вищу інстанцію не Луцький Трибунал, а судову владу короля.'901 Виникає дискусія з цього питання. За проханням українського шляхетства всі місцеві суди підпорядковано Луцькому Трибуналу, а Київський Трибунал і Брацлавський Трибунал визнані філіями Луцького Трибуналу. Питання виноситься на Варшавський Сейм 1581 року. Вказаний Сейм дозволяє надсилати апеляції позивачів до земських, міських і підкоморських судів про маєтності на розгляд Генерального українського (малоросійського) військового суду й у вищі суди. Визнано правочинним, що головний трибунальський суд України (Луцький Трибунал) мусить переходити з одного в інші воєводства раз на рік, а отже позивачі мусять подавати апеляцію за силою) українського права Статуту розділу 4, артикулу 89 кожний у своєму воєводстві, коли там відбуватиметься трибунальський суд.'911

 
  • Публикация расположена в следующей рубрике:
  •  

     

    Другие материалы по теме. Литература. История Беларуси.